ВПЛИВ АНТИТРОМБОЦИТАРНОГО ЛІКУВАННЯ НА АГРЕГАЦІЙНУ ЗДАТНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА У ПОЄДНАННІ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ
Анотація
Кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) неухильно зростає і таке стрімке збільшення призводить до зростання кардіоваскулярних подій, здебільшого внаслідок ішемічної хвороби серця (ІХС), при якій коронарний атеросклероз та його прогресування є однією із причин смертності. Перебіг атеросклерозу тісно пов'язаний із станом системи гемостазу. Основу розвитку атеросклерозу складає саме артеріальний тромбоз, при цьому активація тромбоцитів відіграє провідну роль у порушенні гемостазу при ІХС, підвищуючи ризик тромботичних ускладнень. На сьогодні дані про взаємозв’язок різних ланок гемостазу у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД є неоднозначними, ускладнюючи прогнозування несприятливих наслідків з урахуванням стану тромбоцитарного гемостазу.
Враховуючи актуальність теми метою даного дослідження було оцінити спонтанну та індуковану агрегацію тромбоцитів у пацієнтів з різними формами гострої ІХС (ГІХС) та виявити особливості агрегаційної активності тромбоцитів при поєднанні ГІХС та ЦД.
Адекватне зниження функціональної активності тромбоцитів у пацієнтів із ІХС, які отримують антитромбоцитарне лікування, є основою ефективної профілактики тромбоутворення в коронарних судинах та розвитку несприятливих серцево-судинних подій. Проте згідно отриманих даних, найбільша активація тромбоцитарного гемостазу спостерігалася у групі хворих із ГІХС у поєднанні з ЦД 2 типу, де відзначалося достовірне (відносно групи контролю) підвищення рівня спонтанної агрегації тромбоцитів у 4,6 разів. В той час, як відсоток хворих, у яких підвищувались вище зазначені показники був достовірно меншим у групі хворих на ГІХС без порушень вуглеводного обміну. У пацієнтів з ГІХС у поєднанні з ЦД 2 типу спостерігалась також активація швидкості спонтанної агрегації, що на 30 % прискорювало формування агрегатів у порівнянні з групою ізольованої ГІХС (p<0,05). При вивченні індукованої агрегації тромбоцитів враховувалось, що пацієнти обох груп отримували подвійну антитромбоцитарну терапію, що мало суттєво позначитись на їх активності. Проте, очікуване пригнічення агрегаційного потенціалу виявилось лише при дії арахідонової кислоти (АК). Так, ступінь агрегації тромбоцитів у відповідь на АК у групі І був у 1,9 рази достовірно нижчим за контрольні значення 18,8% [12,1; 26,4], у групі ІІ – у 1,5 рази і становив 24,38% [21,5; 32,9] (p<0,001 для обох випадків). За даними АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів вплив антиагрегантних препаратів виявився менш ефективним. Так, помірне зменшення ступеню АДФ-агрегації спостерігалося лише в групі ізольованої ГІХС, показники якої були в 1,42 рази нижчими, ніж в контролі (р<0,01). Таким чином, проведення подвійної антитромбоцитарної терапії супроводжувалось ефективним зниженням тромбоцитарних функцій лише у групі хворих з ізольованою ГІХС.
Посилання
Aradi, D., Kirtane, A., Bonello, L., Gurbel, P. A., Tantry, U. S., Huber, K., ... & Siller-Matula, J. M. (2015). Bleeding and stent thrombosis on P2Y12-inhibitors: collaborative analysis on the role of platelet reactivity for risk stratification after percutaneous coronary intervention. European heart journal, 36(27), 1762-1771.
Balabolkin M.I., (2000). Diabetologia, Moskva, 672 [in Russian].
Baluda M.V., & Novikova I.V. (1995). Sostoianie antitrombogennoi aktivnosti stenki sosudov u bolnykh sakharnym diabetom b sposoby ee korrekcii. Patologiia gemokoaguliacii, Moskva, (Vol.1), 18-20 [in Russian].
Borovikov I.N., Aminev N.V., & Salceva M.T. (2002). Funkcionalnaia aktivnost trombocitov I antitrombogennye svoistva sosudistoi stenki u bolnukh gipertoniei I sakharnym diabetom 2 tipa. Trombozy, krovotocivost i bolezni sosudov. 26–27 [in Russian].
Dedov I.I. (2003). Osobennosti debiuta I prognoza sosudistykh oslozhnenii u bolnykh medlenno progressiruiuschim diabetom vzroslukh. Moskva, 38 [in Russian].
Ferroni, P., Basili, S., Falco, A., & Davì, G. (2004). Platelet activation in type 2 diabetes mellitus. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 2(8), 1282-1291.
Freynhofer, M. K., Gruber, S. C., Grove, E. L., Weiss, T. W., Wojta, J., & Huber, K. (2015). Antiplatelet drugs in patients with enhanced platelet turnover: biomarkers versus platelet function testing. Thrombosis and haemostasis, 114(09), 459-468.
De Gaetano, G., Santimone, I., Gianfagna, F., Iacoviello, L., & Cerletti, C. (2012). Variability of platelet indices and function: acquired and genetic factors. In Antiplatelet Agents (pp. 395-434). Springer, Berlin, Heidelberg.
Kuznik B.I., Byshevskii A.S., & Vitkovskij Ju.A. (2007). Sostoianie sistemy gemostaza i perekisnogo okisleniia lipidov u dekompensirovannykh bolnykh sakharnym diabetom. Tromboz, gemostaz i reologiia. 1 (29), 19 – 29 [in Russian].
Larsen, P. D., Holley, A. S., Sasse, A., Al-Sinan, A., Fairley, S., & Harding, S. A. (2017). Comparison of Multiplate and VerifyNow platelet function tests in predicting clinical outcome in patients with acute coronary syndromes. Thrombosis research, 152, 14-19.
Reny, J. L., Fontana, P., Hochholzer, W., Neumann, F. J., Ten Berg, J., Janssen, P. W., ... & Cuisset, T. (2016). Vascular risk levels affect the predictive value of platelet reactivity for the occurrence of MACE in patients on clopidogrel. Thrombosis and haemostasis, 115(04), 823-825.
Severin A.S., & Shestakova M.V. (2004). Narushenie sistemy gemostaza u bolnykh sakharnym diabetom. Sakharnyi diabet. (1), 62 – 67 [in Russian].
Stabilna ishemichna khvoroba sercia. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh. (2016). Derzhavnyi ekspertnyi centr MOZ Ukrainy [in Ukrainian].
Thompson, C. B., & Jakubowski, J. A. (1988). The pathophysiology and clinical relevance of platelet heterogeneity. Blood, 72(1), 1-8.
Unifikovanyi klinichnyi protocol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi ta tretynnoi meduchnoi dopomogy ta medychnoi reabilitacii: gostryi koronarnyi syndrom. (2014). Nakaz MOZ Ukrainy [in Ukrainian].
Yakushkin V.V., Zyuryaev I.T., & Khaspekova S.G. (2011). Glycoprotein IIb-IIIa content and platelet aggregation in healthy volunteers and patients with acute coronary syndrome. Platelets, 22: 243-251.
