ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ГОСТРУ ХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Анотація

Підвищення внутрішньочеревного тиску пригортає увагу дослідників в останні роки. Абдомінальний компартмент-синдром у 40% хворих викликає розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності зі смертельним виходом захворювання в 12% випадків. На жаль, в літературі немає чітко сформульованого алгоритму дій по запобіганню розвитку синдрому черевної порожнини. Пошук нових технічних рішень по профілактиці та лікуванню внутрішньочеревної гіпертензії у хворих на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини є актуальним.

У клініці кафедри хірургії №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця в період з 2013 по 2015 рр. було проаналізовано результати лікування 130 пацієнтів з гострою хірургічною пато¬логією органів черевної порожнини, яка супроводжувалась підвищеним внутрішньочеревним тиском. Се¬ред гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини під нашим спостереженням знаходи¬лись наступні нозології: защемлені вентральні грижі великих та гігантських розмірів (11 осіб), травми живота (36 осіб), гострий панкреатит (35 осіб), перфоративна виразка дванадцятипалої кишки (7 осіб), гостра кишкова непрохідність (19 осіб), гострий апендицит (11 осіб), гострий холецистит (11 хворих). В залежності від обраної діагностичної та лікувальної тактики хворі були розподілені на дві групи: контрольну та основну групи. До контрольної групи увійшли 59 (45,4%) пацієнтів, яким застосовувались стандартні підходи до діагностики та лікування. До основної групи включено 71 (54,6%) пацієнтів, у лікуванні яких застосовували удосконалений нами діагностично-лікувальний алгоритм.

Використання удосконаленого нами діагностично-лікувального алгоритму профілактики і лікування внутрішньочеревної гіпертензії дозволило зменшити частоту розвитку системних ускладнень з 38,98%, до 12,7% (р<0,001), місцевих ускладнень - з 25,4% до 9,9% (р<0,02), загальної летальності - з 11,9% до 1,4% (р<0,02), а післяопераційної летальності - з 11,9% до 0% (р<0,01).