ВПЛИВ РІЗНИХ ДОЗ КООРДИНАЦІЙНОЇ СПОЛУКИ ГЕРМАНІЮ З НІКОТИНОВОЮ КИСЛОТОЮ НА ПРОЦЕСИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВПЛИВ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК ГЕРМАНІЮ З РІЗНИМИ БІОЛІГАНДАМИ НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР ЛІПІДІВ КАРДІОМІОЦИТІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ІНТО

Анотація

За даними Державної служби статистики, перше та друге місця серед причин смертності населення в Україні займають захворювання серцево-судинної системи та злоякісні новоутворення. Загальновідомо, що основний принцип хіміотерапії полягає в пригніченні мітотичних та метаболічних процесів пухлинних клітин, в той же час здорові тканини також чутливі до дії хіміотерапевтичних препаратів, що часто призводить до розвитку побічних ефектів: порушення функціонування серцево-судинної системи (серцева недостатність, аритмія, тахікардія, гіпотонія), пригнічення активності кісткового мозку і ін. Одним з механізмів розвитку цитотоксичності антрациклінових антибіотиків є збільшення утворення вільних радикалів та посилений розвиток оксидативного стресу.

Метою роботи було вивчити вплив різних доз нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кисло¬тою МІГУ-1 на процес перекисного окиснення ліпідів в міокарді щурів та порівняти вплив нових сполук германію з різними біолігандами (МІГУ-1, ОЕ-5 та ОК-1) на жирнокислотний спектр ліпідів кардіоміоцитів щурів за умов експериментальної хронічної інтоксикації доксорубіцином.

В результаті експериментальних досліджень встановлено, що оптимальний фармакологічний ефект щодо корекції проявів оксидативного стресу в міокарді щурів МІГУ-1 проявляв в дозі 10 мг/кг при внутріш- ньоочеревинному щоденному введені, а сполуки МІГУ-1 та ОЕ-5 призводили до відновлення жирнокислот- ного спектру ліпідів кардіоміоцитів за умов хронічної інтоксикації доксорубіцином, що підтверджує акту¬альність та доцільність вивчення їх механізму дії в якості потенційних кардіопротекторів.