ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ І. PONSETI ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ВРОДЖЕНОЇ КЛИШОНОГОСТІ У ДІТЕЙ

  • Олексій Голубенко Магістр медицини, аспірант кафедри дитячої хірургії, НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна Національна спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна
  • Анатолій Левицький Д.мед.н, професор, завідувач кафедри дитячої хірургії, НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна Національна спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна
  • Олександр Карабенюк К.мед.н, асистент кафедри дитячої хірургії, НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна Національна спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна

Анотація

Анотація. У цьому документі висвітлюється сучасний досвід застосування методики I.Ponseti при хірургічному лікуванні вродженої клишоногості у дітей. Основна мета дослідження – це зниження частоти ускладнень при хірургічному лікуванні вродженої клишоногості шляхом застосування методики І.Ponseti під час передопераційної підготовки.

Актуальність рішення цієї наукової проблеми полягає в тому, що частота ускладнень в різних дослідженнях становить від 3% до 10, а їх причиною найчастіше є надмірне перерозтягнення м’яких тканин з подальшим порушенням їх трофіки. У відстроченому періоді основним ускладненням є виникнення рецидиву деформації, що також безумовно пов’язано з ходом хірургічного втручання. З метою зниження частоти таких ускладнень та кращої адаптації м’яких тканин ми почали застосовувати методику І. Ponseti під час передопераційної підготовки у дітей з вродженою клишоногістю.

Було використано загально-клінічні, лабораторні, інструментальні (рентгенологічний), а також статистичні методи обробки отриманих результатів.

Оцінка результатів враховувала відсоток післяопераційних ускладнень та оцінку тяжкості деформації за шкалою Pirani (2004) перед та через 1 рік після хірургічного лікування, за такими критеріями: менше 0,5 – добрі, менше 1,5 – задовільні, менше 2,5 – незадовільні. Статистичну обробку даних проводили методом описової статистики в програмі SPSS 17,0. За достовірну різницю брали результат при p < 0,05.

Проведений аналіз лікування 62 дітей (74 стопи) з ідіопатичною вродженою клишоногістю, що знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в НДСЛ «Охматдит» з вересня 2015 по серпень 2018 років.

Всі пацієнти розподілені на дві групи: I група – 27 пацієнтів (32 стопи), яким безпосередньо перед хірургічним лікуванням не застосовувались етапні гіпсування по методиці І.Ponseti; II група – 35 пацієнтів (42 стопи), яким на етапах передопераційного планування виконувались етапні гіпсування. Середній вік пацієнтів – 4±0,85 років. Пацієнтам II групи виконувались етапні гіпсування за методикою І.Ponseti. Середня кількість склала від 4 до 7 гіпсувань. Завдяки застосуванню даної методики вдалося частково скоригувати аддукцію та супінацію стопи.

Пацієнтам в обох клінічних групах було виконане хірургічне втручання на м’яким тканинах стопи: задньо-медіальний реліз та/або плантарний реліз з фіксацією шпицями Кіршнера та гіпсовою іммобілізацією. Через 3 міс. після хірургічного втручання виконувалось видалення фіксаторів під загальним знеболенням. Надалі всім пацієнтам були дані рекомендації щодо ортопедичного взуття, використання ортезів на час сну та періодичне спостереження.

Враховуючи результати лікування в обох клінічних групах, можна зробити висновок, що використання методики І.Понсеті на етапах передопераційної підготовки при лікуванні вродженої клишоногості, дає змогу значно знизити частоту післяопераційних ускладнень, почати ранню реабілітацію та зменшити ліжко день.

Посилання

Вавилов, М. А., Громов, И. В., & Баушев, М. А. (2015). Осложнения и их коррекция при лечении косолапости по методу Понсети. Современные проблемы науки и образования, (6), 246-246, doi:10.17513/spno.2015.3;
Омаров, Г. Г., Румянцев, Н. Ю., & Круглов, И. Ю. (2015). Оценка стоп с врожденной косолапостью в первые сутки жизни: статистический анализ 300 случаев. Ортопедия, травматология и восстановительная хирургия детского возраста, 3(1), doi:http://dx.doi.org/10.14531/ss2014.1.65-70;
Ревкович, А. С., Рыжиков, Д. В., Семенов, А. Л., Губина, Е. В., & Андреев, А. В. (2015). Лечение рецидивов врожденной косолапости. Современные проблемы науки и образования, (5), 193-193, doi:10.17513/spno.2015.3;
Mahan, S. T., Spencer, S. A., May, C. J., Prete, V. I., & Kasser, J. R. (2017). Clubfoot relapse: does presentation differ based on age at initial relapse?. Journal of children's orthopaedics, 11(5), 367-372, doi.org/10.1302/1863-2548.11.170016;
Luckett, M. R., Hosseinzadeh, P., Ashley, P. A., Muchow, R. D., Talwalkar, V. R., Iwinski, H. J., ... & Milbrandt, T. A. (2015). Factors predictive of second recurrence in clubfeet treated by ponseti casting. Journal of Pediatric Orthopaedics, 35(3), 303-306, doi: 10.1097/BPO.0000000000000248;
El-Fadl, S. M. A. (2018). Split versus full tibialis anterior tendon transfer in treatment of residual dynamic supination in treated idiopathic clubfoot by Ponseti method. The Egyptian Orthopaedic Journal, 53(2), 147, doi: 10.4103/eoj.eoj_43_18;
Nasr, P., Berman, L., & Rehm, A. (2014). Ultrasonographic findings after Achilles tenotomy during Ponseti treatment for clubfeet: Is ultrasound a reliable tool to assess tendon healing?. Journal of children's orthopaedics, 8(5), 405-411, doi 10.1007/s11832-014-0610-3;
Shabtai, L., Specht, S. C., & Herzenberg, J. E. (2014). Worldwide spread of the Ponseti method for clubfoot. World journal of orthopedics, 5(5), 585, doi: 10.5312/wjo.v5.i5.585;
Varma, H. S., Agrawal, A. C., & Singh, P. K. (2013). Surgical management of congenital idiopathic clubfoot by twin incisions. Journal of Orthopaedics and Allied Sciences, 1(1), 18, doi: 10.4103/2319-2585.117383;
Pirani, S. (2004). A reliable and valid method of assessing the amount of deformity in the congenital clubfoot. St Louis, MO: Pediatric Orthopaedic Society of North America, 115-116.
Опубліковано
2019-09-09
Як цитувати
Голубенко , О., Левицький, А., & Карабенюк , О. (2019). ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ І. PONSETI ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ВРОДЖЕНОЇ КЛИШОНОГОСТІ У ДІТЕЙ. Український науково-медичний молодіжний журнал, 111(3), 6-10. https://doi.org/10.32345/USMYJ.3(111).2019.6-10