ПАТОГЕНЕТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ В СИСТЕМІ ГЕМОСТАЗУ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТРОМБОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬУ ЖІНОК З АНТЕНАТАЛЬНОЮ ЗАГИБЕЛЛЮ ПЛОДА
Анотація
Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання діагностики та профілактики порушень в системі гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода. Основною метою даного дослідження є вивчення зміни системи гемостазу у вагітних з антенатальною загибеллю плода, а саме оцінка особливостей прокоагулянтної, антикоагулянтної та фібринолітичної ланок системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода. Систематизація літературних джерел та підходів до проблеми гемостазіологічних порушень при антенатальній загибелі плода дає змогу підтвердити важливість даного питання, обґрунтовано оцінювати ризики під час вагітності у кожної конкретної жінки та, в першу чергу проводити профілактику виникнення даного ускладнення. В даній статті надані результати ретроспективного дослідження індивідуальних карт вагітних та історій пологів вагітних з антенатальною загибеллю плода та фізіологічною вагітністю в період з 2016 – 2018 роки. Актуальність дослідження даної патології полягає у тому, що кожна пʼята жінка репродуктивного віку стикається з такою проблемою, як пeринатальні втрати. У структурі перинатальних втрат особливе місце посідає антенатальна загибель плода, що може призводити до розвитку синдрому втрати плода, ДВЗ-синдрому, інфекційних ускладнень у матері та непліддя чи субфертильності у майбутньому, що вцілому негативно впливає на репродуктивний потенціал нації. В процесі роботи нами оцінювались такі показниками коагулограми як: протромбіновий індекс, тромбіновий час, активований парціальний тромбіновий час, розчинні фібрин мономерні комплекси, фібриноген плазми, антитромбін ІІІ та протеїн С.
Встановлено, що для вагітних з антенатальною загибеллю плода характерним є підвищення згортаючої активності крові на фоні пригнічення антикоагулянтної та фібринолітичної ланок гемостазу. Визначення активності антитромбіну ІІІ інформує про стан антикоагуляційної системи організму та надає можливість коригувати лікування антикоагулянтними препаратами прямої дії. Показники коагулограми не можуть повністю відобразити стан гемостазу під час вагітності, тому пошук нових методів ранньої діагностики дисбалансу в системі гемостазу під час вагітності залишається актуальним і на даному етапі. Дані дослідження можуть бути корисними акушерам-гінекологам, особливо в жіночій консультації для формування групи ризику вагітних та проведення профілактичних заходів з метою попередження антенатальної загибелі плода.
Посилання
Чонко, О. Ю., & Корчинська, О. О. (2018). Особливості системи гемостазу у вагітних із передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти в анамнезі. Проблеми клінічної педіатрії, (2-3), 82-86.
Долгов, В. В., & Свирин, П. В. (2005). Лабораторная диагностика нарушений гемостаза.
Ridker, P. M., Miletich, J. P., Buring, J. E., Ariyo, A. A., Price, D. T., Manson, J. E., & Hill, J. A. (1998). Factor V Leiden mutation as a risk factor for recurrent pregnancy loss. Annals of internal medicine, 128(12_Part_1), 1000-1003.
Sanson, B. J., Friedrich, P. W., Simioni, P., Zanardi, S., Huisman, M. V., Girolami, A., .. & Prins, M. H. (1996). The risk of abortion and stillbirth in antithrombin-, protein C-, and protein S-deficient women. Thrombosis and haemostasis, 75(03), 387-388. 8
Goodman, C. S., Coulam, C. B., Jeyendran, R. S., Acosta, V. A., & Roussev, R. (2006). Which thrombophilic gene mutations are risk factors for recurrent pregnancy loss? American Journal of Reproductive Immunology, 56(4), 230-236.
Triplett, D. A. (2002). Antiphospholipid antibodies. Archives of pathology & laboratory medicine, 126(11), 1424-1429.
Кизименко Л. Д. (2002) .Людина. Навч. посібник з анатомії та фізіології. 240
Куликов А. В., &Шифман Є. М (2016). Інтенсивна терапія гострих порушень гемостазу в акушерстві. Клінічні рекомендації.
Воронін К.В. & Лоскутова Г.А. (2003) Стан гемодинаміки у вагітних із передчасним відшаруванням плаценти. Вісник наукових досліджень, 1 (30), 22–23.
Ліщук-Якимович, Х. О. (2016). Антифосфоліпідний синдром у практиці лікаря-репродуктолога. Акушерство. Гінекологія. Генетика, (1), 80-82.
