ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН МІОКАРДА, ЯК ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ У ХВОРИХ НА СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ЗІ ЗБЕРЕЖЕНОЮ ФРАКЦІЄЮ ВИКИДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА
Анотація
Велика кількість досліджень, проведених останнім часом свідчать, що фібриляцію передсердь (ФП) та серцеву недостатність (СН) потрібно розглядати, як дві епідемічні серцево-судинні патології, які тісно взаємопов’язані між собою, причому кожна з них сприяє розвитку іншої. Метою проведеної нами роботи було проаналізувати особливості структурно-функціонального стану серця і судин у хворих на СНзбФВ, а також визначити найбільш інформативні предиктори розвитку ФП та їх прогностичну цінність. Вивчення літературних джерел засвідчує, що ФП має тісний зв'язок як з СНзбФВ, так і з діагностичними критеріями, які використовуються для її визначення. Актуальність дослідження даної патології полягає в тому, що ФП має значний вплив на перебіг та прогноз при СНзбФВ. Дослідження проведено за дизайном «випадок-контроль». Наукова праця основана на опрацюванні результатів обстеження 115 гемодинамічно стабільних пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), клінічним симптомами і ознаками серцевої недостатності (СН), фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50% та ознаками діастолічної дисфункції (ДД) ЛШ за даними ЕхоКГ. Вік хворих склав від 40 до 85 років (середній вік 66,3 ± 10,8 роки). Вперше були проаналізовані критерії діастолічної дисфункції лівого шлуночка в якості можливих предикторів розвитку фібриляції передсердь у хворих з СНзбФВ та визначені орієнтовні порогові значення. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що наявність фібриляції передсердь у пацієнтів з СНзбФВ на відміну від збереження синусового ритму, асоціюється з важчим ФК по класифікації NYHA; вищим на 28,1 % рівнем NTprоBNP; зі збільшенням тиску наповнення лівого шлуночка з орієнтовними пороговими значеннями ІОЛП>40 мл/м2 та Е/е’>14,75 у.о.; з порушенням ендотелій-залежної вазодилатації та початковим зниженням швидкості клубочкової фільтрації. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для своєчасного виявлення ФП у пацієнтів з встановленою СНзбФВ, шляхом скринінгового проведення добового моніторингу ЕКГ, за умов виявлення становлених нами порогових значень показників діастолічної дисфункції ЛШ.
Посилання
Ahmed A., Rich M.W., Sanders P.W. et al. (2007) Chronic kidney disease associated mortality in diastolic versus systolic heart failure: a propensity matched study. Am J Cardiol., 99(3), p. 393-398, DOI: 10.1016/j.amjcard.2006.08.042
ATS Statement. Guidelines for the six-minute walk test (2002) Amer. J. Respir. Critical Care Medicine., 166 (1), р. 111–117, DOI: 10.1164/ajrccm.166.1.at1102
Borlaug B.A., Kass D.A. (2011) Ventricular-vascular interaction in heart failure. Cardiol. Clin., 29, р. 447–459, DOI: 10.1016/j.hfc.2007.10.001
Cleland J. G., Pellicori P., Dierckx R. (2014) Clinical trials in patients withheart failure and preserved left ventricular ejection fraction. HeartFail. Clin., 10, р. 511 — 523, DOI: 10.1016/j.hfc.2014.04.011.
Hallan S., Astor B., Romundstad S. et al. (2007) Association of kidney function and albuminuria with cardiovascular mortality in older vs younger individuals: The HUNT II Study. J Arch Intern Med., 167(22), p. 2490-2496, DOI: 10.1001/archinte.167.22.2490
Hijazi Z., Wallentin L., Siegbahn A. et al. (2013) N-terminal pro-B-type natriuretic peptide for risk assessment in patients with atrial fibrillation: insights from the ARISTOTLE Trial (Apixaban for the Prevention of Stroke in Subjects With Atrial Fibrillation). J Am Coll Cardiol., 61(22), p. 2274-2284, DOI: 10.1016/j.jacc.2012.11.082
Knackstedt C., Gramley F., Schimpf T. et al. (2008) Association of echocardiographic atrial size and atrial fibrosis in a sequential model of congestive heart failure and atrial fibrillation. Cardiovasc Pathol., 17, p. 318-324, DOI:10.1016/j.carpath.2007.12.003
Kotecha D., Lam C.S.P., Van VeldhuisenD.J. et al. (2016)Heart Failure With Preserved Ejection Fraction and Atrial Fibrillation: Vicious Twins. Journal of the American College of Cardiology, 68 (20), p. 2217-2228, DOI: 10.1016/j.jacc.2016.08.048.
Kristensen S.L., Mogensen U.M., Jhund P.S., et al. (2019) N-terminal pro-B-type natriuretic peptide levels for risk prediction in patients with heart failure and preserved ejection fraction according to atrial fibrillation status. Circ Heart Fail., 12(3), p. 5766, DOI: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.118.005766
Lam C.S., Donal E., Kraigher-Krainer E., Vasan R.S. et al. (2011) Epidemiology and clinical course of heart failure with preserved ejection fraction. Eur J Heart Fail, 13, p. 18-28, DOI: 10.1093/eurjhf/hfq121
Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B., Flachskampf F. A. (2006) Recommendations for chamber quantification. Eur J Echocardiography, 7, p. 79-108, DOI: 10.1016/j.euje.2005.12.014
Lund L. H., Donal E., Oger E. et al. (2014) Association between cardiovascular vs. non-cardiovascular co-morbidities and outcomes in heart ailure with preserved ejection fraction. Eur. J. Heart Fail.,16, р. 992 — 1001, DOI: 10.1002/ejhf.137.
Manning W.J., Silverman D.I., Katz S.E. et al. (1994) Impaired left atrial mechanical function after cardioversion: relation to the duration of atrial fibrillation. J Am Coll Cardiol., 23, p. 1535-1540, DOI: 10.1016/0735-1097(94)90652-1.
McKelvie R.S., Komajda M., McMurray J. et al. (2010) Baseline plasma NT-proBNP and clinical characteristics: results from the irbesartan in heart failure with preserved ejection fraction trial. J Card Fail., 16(2), p.128-134, DOI: 10.1016/j.cardfail.2009.09.007
Melenovsky V., Borlaug B.A., Rosen B., et al. (2007) Cardiovascular features of heart failure with preserved ejection fraction versus nonfailing hypertensive left ventricular hypertrophy in the urban Baltimore community: the role of atrial remodeling/dysfunction. J Am Coll Cardiol., 49, p. 198-207, DOI: 10.1016/j.jacc.2006.08.050.
Naeije R., Vachiery J.-L., Yerly P. et al. (2013) The transpulmonary pressure gradient for the diagnosis of pulmonary vascular disease. Eur. Respiratory J., 41, p.217–223, DOI:10.1183/09031936.00074312
Nagueh S.F., Appleton C.P., Gillebert T.C. et al. (2009) Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolicfunction by echocardiography. J. Am. Soc. Echocardiogr., 22 (2), р. 107–133, DOI: 10.1016/j.echo.2008.11.023
O'Neal W.T., Sandesara P., Patel N. et al. (2017) Echocardiographic predictors of atrial fibrillation in patients with heart failure with preserved ejection fraction. Eur Heart J Cardiovasc Imaging, 18(7), p.725-729, DOI: 10.1093/ehjci/jex038
Otsuki T., Maeda S., Iemitsu M. et al. (2006) Contribution of systemic arterial compliance and systemic vascular resistance to effective arterial elastance changes during exercise in humans. Acta Physiol (Oxf), 188, p.15-20, DOI: 10.1111/j.1748-1716.2006.01596.x
Pai R.G., Varadarajan P., Tanimoto M. (2003) Effect of atrial fibrillation on the dynamics of mitral annular area. J Heart Valve Dis., 12, p. 31-37. Retrieved from https://www.icr-heart.com/?cid=1179
Ponikowski P., Voors A.A., Anker S.D. et al. (2016) ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur. Heart J., 37 (27), p. 2129–2200, DOI: 10.1093/eurheartj/ehw128.
Quinones MA. (2005) Assessment of diastolic function. Prog Cardiovasc Dis., 47, p. 340–355, DOI: 10.1016/j.pcad.2005.02.009
Rosita Z., Alanna M. Chamberlain, Véronique L. Roger (2013) Temporal Relationship and Prognostic Significance of Atrial Fibrillation in Heart Failure Patients With Preserved Ejection Fraction. A Community-Based Study. Circulation, 128, p.1085-1093, DOI:10.1161/CIRCULATIONAHA.113.001475
Shantsila E., Shantsila A., Blann A.D., et al. (2013) Left ventricular fibrosis in atrial fibrillation. Am J Cardiol., 111., p. 996-1001, DOI: 10.1016/j.amjcard.2012.12.005
Shite J., Yokota Y., Yokoyama M. (1993) Heterogeneity and time course of improvement in cardiac function after cardioversion of chronic atrial fibrillation: assessment of serial echocardiographic indices. Br Heart J., 14, p. 154-159, DOI: 10.1136/hrt.70.2.154
van den Berg M.P., van Gelder I.C., van Veldhuisen D.J. (2004) Depletion of atrial natriuretic peptide during longstanding atrial fibrillation. Europace, 6, p. 433-437, DOI: 10.1016/j.eupc.2004.04.006
Vermond R.A., Geelhoed B., Verweij N. et al. (2015) Incidence of atrial fibrillation and relationship with cardiovascular events, heart failure, and mortality: a community-based study from the Netherlands. J Am Coll Cardiol., 66. p. 1000-1007, DOI: 10.1016/j.jacc.2015.06.1314.
Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. (2018) ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J., 39(33), p. 3021-3104, DOI: 10.1093/eurheartj/ehy339
Zile M.R., Baicu C.F., Ikonomidis J.S., et al. (2015) Myocardial stiffness in patients with heart failure and a preserved ejection fraction: contributions of collagen and titin. Circulation, 131, p. 1247-1259, DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.013215
Амосова Е. Н., Черняева Е.И., Руденко Ю.В. и др. (2018) Фенотип-ориентированный подход к клинической оценке пациентов с хронической сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса левого желудочка. Серце і судини, 3, С. 76-83. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_10
Амосова К. М., Василенко О. В., Руденко Ю.В., Безродний А.Б. (2018) Значущість неінвазивної оцінки підвищення тиску наповнення лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, гіпертрофією лівого шлуночка, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду в реальному житті. Український терапевтичний журнал, 2, С. 5-13. DOI:10.30978/UTJ2018-2-5
