ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ

  • Катерина Тишко Аспірант кафедри акушерства і гінекології №2, НМУ імені О.О. Богомольця, Україна
  • Олена Гнатко Д. мед. н., професор, завідувач кафедри акушерства і гінекології №2, НМУ імені О.О. Богомольця, Україна
Ключові слова: ожиріння, вагітність, зрілість шийки матки, пологи

Анотація

Ожиріння вагітних є глобальною проблемою сьогодення. Актуальність проблеми ожиріння вагітних полягає в наявності численних ускладнень під час вагітності, які можуть вплинути на перебіг пологів, стан матері та плода, обумовити проведення оперативного розродження, а також післяпологові ускладнення. Метою даного дослідження було вивчення особливостей перебігу пологів у вагітних з ожирінням. Методика проведення дослідження полягала в ретроспективному аналізі пологів у 100 вагітних з ожирінням, які були поділені на 3 підгрупи в залежності від ступеня ожиріння (І, ІІ, ІІІ), який визначався за ІМТ на момент взяття на облік з приводу вагітності. В порівняльному аспекті проаналізовано перебіг пологів у 100 вагітних без ожиріння.За даними медичної документації в аналіз входила оцінка терміну вагітності (доношена, з тенденцією до переношування, переношена) і пологів (своєчасні, передчасні, запізнілі) та ступінь зрілості шийки матки за шкалою Бішопа (зріла, недостатньо зріла, незріла), характер початку пологів (самостійний, індукований) та їх перебіг (фізіологічні, патологічні). Статистичний аналіз результатів був проведений у пакеті EZR v.1.35 (R statistical software version 3.4.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria) (Kanda, 2013).

Результати. Порівняльна оцінка результатів пологів у жінок 1 та  2 груп  показала, що  своєчасні пологи становлять переважну більшість  в обох групах ( відповідно в 1 групі – 80,0%, а в 2 групі – 91,0%.). Частота несвоєчасних пологів вище у жінок з ожирінням: передчасні пологи в 1,7 разів, а запізнілі в 4 рази. У вагітних з ожирінням недоношена вагітність (˂ 37 тижнів на початок пологів) відмічена у 12,0% проти 7,0% серед жінок 2 групи. У пацієнток 1 групи доношена вагітність мала місце в 56,0% випадків, з тенденцією до переношування – в 24,0%, в той же час у вагітних 2 групи доношена вагітність спостерігалась у 85,0% жінок, а з тенденцією до переношування – у 6,0%. Серед пацієнток з доношеною вагітністю «зріла» шийка матки відмічена у значного відсотка жінок як 1 групи (70,0%), так і 2 групи (94,0%) з переважанням серед вагітних без ожиріння. Аналіз результатів зрілості шийки матки в підгрупах залежно від ступеня ожиріння показав, що 68,4% вагітних з І та ІІ ступенем ожиріння при надходженні в стаціонар мали «зрілу» шийку матки, відмінність від контрольної групи була статистично значима, p<0,05. У пацієнток з ІІІ ступенем ожиріння порівняно з 2 групою частіше зустрічалась «незріла» або «недостатньо зріла» шийка матки, становлячі відповідно 25% та 6% (p<0,001), що потребувало проведення підготовки (дозрівання) шийки матки з наступною індукцією пологів.

       В цілому, у жінок 1 групи з доношеною вагітністю самостійним був початок пологів у 56,0%, проти   86,0 % у пацієнток 2 групи та індукованим   у 10,0% проти  4,0%  у вагітних 2 групи. Серед вагітних з тенденцією до переношування  самостійним був початок пологів у 15,0% проти   3,0% у пацієнток 2 групи та індукованими  у  6,0% проти  2,0%  у вагітних 2 групи. Оперативне розродження частіше мало місце у вагітних з ожирінням (33,0%) порівнянно з вагітними без ожиріння (10,0%) В цілому, фізіологічні пологи відбулись у жінок 1 групи  у 77,0%, патологічні – у   33,0%. В 2 групі відповідно фізіологічні пологи мали місце в  90,0%, патологічні – в  10,0%.

   Висновки Пологи у вагітних з ожирінням мають певні особливості, які обумовлені зміною структури пологів за терміном вагітності, в якому вони настають, за терміном пологів, в якому вони відбуваються, ступінню зрілості шийки матки, необхідністю проведення преіндукції та індукції пологів. Встановлені зміни залежать від ступеня ожиріння і потребують своєчасної оцінки та прогнозу для оптимального вибору тактики ведення.

Посилання

Bogaerts A, Witters I, Van den Bergh B, Jans G, Devlieger R. Obesity in pregnancy: Altered onset and progression of labour. Midwifery. 2013;29:1303–1313.

Buyun Liu, Guifeng Xu,Yangbo Sun, Yang Du, Rui Gao, Linda G Snetselaar et al. Association between maternal pre-pregnancy obesity and preterm birth according to maternal age and race or ethnicity: a population-based study. ARTICLES| VOLUME 7, ISSUE 9, P707-714, SEPTEMBER 01, 2019 DOI:https://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30193-7

Camila Manrique-Acevedo, Bhavana Chinnakotla, Jaume Padilla, Luis A. Martinez-Lemus & David Gozal. Obesity and cardiovascular disease in women. Review Article. 17 February 2020.

Chiswick C.A., Reynolds R.M., Denison F.C., et al. Efficacy of metformin in pregnant obese women: a randomised controlled trial // BMJ Open. – 2015. – Vol. 5. №1. – P.54-68.

Cnattingius S, Villamor E, Johansson S, et al. Maternal obesity and risk of preterm delivery. JAMA. 2013;309:2362–2370. doi: 10.1001/jama.2013.6295

doi: 10.1007/s10995-011-0741-9

doi: 10.1016/j.midw.2012.12.013

doi: 10.1136 / bmjopen-2014-006854

doi: 10.17816/JOWD68511-18

Emma Slack, Kate E. Best, Judith Rankin & Nicola Heslehurst. Maternal obesity classes, preterm and post-term birth: a retrospective analysis of 479,864 births in England. BMC Pregnancy and Childbirth. 2019 Nov 21;19(1):434. doi: 10.1186/s12884-019-2585-z.

Fisher SC, Kim SY, Sharma AJ, Rochat R, Morrow B. Is obesity still increasing among pregnant women? Prepregnancy obesity trends in 20 states, 2003–2009. Prev Med. 2013;56(6):372–378. doi: 10.1016/j.ypmed.2013.02.015

Halloran DR, Cheng YW, Wall TC, Macones GA, Caughey AB. Effect of maternal weight on postterm delivery. J Perinatol. 2012 Feb. 32 (2):85-90. doi: 10.1038/jp.2011.63

Hamon C1, Fanello S, Catala L. Parot E. [Maternal obesity: effects on labor and delivery: Excluding other diseases that might modify obstetrical management. // Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2005 Apr;34(2):109-14. doi: 10.1016/s0368-2315(05)82702-4

Heude B, Thiebaugeorges O, Goua V, Forhan A, Kaminski M, Foliguet B, et al. Pre-pregnancy body mass index and weight gain during pregnancy: relations with gestational diabetes and hypertension, and birth outcomes. Matern Child Health J. 2011;16:335–63.

Kanda Y. Investigation of the freely available easy-to-use software ‘EZR’ for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 2013; 48:452–458.

Kawakita T, Reddy UM, Landy HJ, Iqbal SN, Huang CC, Grantz KL. Indications for primary cesarean delivery relative to body mass index. Am J Obstet Gynecol. 2016;215:515e1–515e9. doi: 10.1016/j.ajog.2016.05.023

Kim SS, Zhu Y, Grantz KL, et al. Obstetric and neonatal risks among obese women without chronic disease. Obstet Gynecol. 2016;128:104–112 doi: 10.1097/AOG.0000000000001465

Lapolla A., Dalfra M. Pregnancy complicated by type 2 diabetes: An emerging problem // Diabetes Recearch and Clinical Practice. – 2008. – P. 2–7. doi: 10.2337/dc08-9020

Mission J.F., Marshall N.E., Caughey A.B. Pregnancy Risks Associated with Obesity // Obstet Gynecol Clin North Am. –2015. – Vol. 42. №2. – Р.335-353.

Myles TD, Gooch J, Santolaya J. Obesity as an independent risk factor for infectious morbidity in patients who undergo caesarean delivery. Obstet Gynecol. 2002;5(1):959–964. doi: 10.1016/S0029-7844(02)02323-2

Palmer B, Clegg J. The sexual dimorphism of obesity. Mol Cell Endocrinol.2015;15(402):113-9. doi:10.1016/j.mce.2014.11.029

Stirrat L.I., O’Reilly J.R., Riley S.C., Howie A.F., Beckett G.J.,Smith R., Walker R., Norman J.E., Reynolds R.M. Altered maternal hypothalamic-pituitary-adrenal axis activity in obese pregnancy is associated with macrosomia and prolonged pregnancy // Pregnancy Hypertension: An International Journal of Women’s Cardiovascular Health.- 2014. - 4(3): 238 doi:10.1016/j.preghy.2014.03.028

Sunil K. Kota, Kotni Gayatri, Sruti Jammula, Siva K. Kota, S. V. S. Krishna, Lalit K. Meher, Kirtikumar D. Modi. Endocrinology of parturition // Indian J Endocrinol Metabolizm.- 2013.Jan-Feb 17(1). 50–59 doi: 10.4103/2230-8210.107841.

Wilson RM., Messaoudi I. The impact of maternal obesity during pregnancy on offspring immunity. Mol Cell Endocrinol. 2015; 418:134-42. doi:10.1016/j.mce.2015.07.028.

Баев О.Р., Румянцева В.П., Кан Н.Е., Тетруашвили Н.К., Тютюнник В.Л., Ходжаева З.С., Шмаков Р.Г. Медикаментозная подготовка шейки матки к родам и родовозбуждение. Клинический протокол. М.: Планида, 2013. 24 с.

Богуславская Н. Ю. Особенности гормонов фетоплацентарного комплекса при переношенной беременности / Н.Ю.Богуславская // Запорожский медицинский журнал. 2017. - №1(100). – С. 50-54.

В. Г. Гур’янов, Ю. Є. Лях, В. Д. Парій, О. В. Короткий, О. В. Чалий, К. О. Чалий, Я. В. Цехмістер: Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R–statistics) /: Навчальний посібник. – К. : Вістка, 2018. – 208 с.

Всесвітня організація орони здоровя. «Ожирение и избыточный вес».2020

Ковалев В.В., Цывьян П.Б., Миляева Н.М., Лукин О.Н., Проценко Ю.Л. Физиологические основы регуляции сократительной активности матки Акушерство и гинекология, 2013, 10-13.

Радынова С.Б., Иванова Е.А. ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ У ЖЕНЩИН С ОЖИРЕНИЕМ // Современные проблемы науки и образования. – 2018. – № 5.

Опубліковано
2020-08-26
Як цитувати
Тишко , К., & Гнатко , О. (2020). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ. Український науково-медичний молодіжний журнал, 115(1), 9-17. https://doi.org/10.32345/USMYJ.1(115).2020.9-17