ВІДДАЛЕНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ГІСТОЛОГІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАВМОВАНОГО ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА ЩУРА ПІСЛЯ ТЯЖКОГО ПОШКОДЖЕННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НИТКОПОДІБНИХ МІКРОКРИСТАЛІВ КРЕМНІЮ

  • Володимир Ліходієвський Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
  • Аліна Корсак Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
  • Сергій Олефір Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
  • Анна Забіла Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
  • Марія Буковська Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
  • Марія Турій Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
  • Алла Климовська Інститут Фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України
Ключові слова: Травма периферійного нерва, інтерфейс нерв-комп’ютер, ниткоподібні кристали кремнію.

Анотація

Тяжкі пошкодження нервових стовбурів, ампутації кінцівок становлять суттєву частину всіх травм, особливо у пацієнтів, постраждалих внаслідок збройних конфліктів. Для протезування нервів, впорядкування росту аксонів та створення функціональних, керованих протезів кінцівок було запропоновано створення машинних інтерфейсів із периферійним нервом у концепції трубчастих регенеративних імплантів. Кремній є перспективним матеріалом не тільки для створення мікроелектронних пристроїв, а й для формування сприятливого мікрооточення для росту культивованих нейронів in vitro.

Метою дослідження є визначення впливу ниткоподібних кристалів кремнію на відновлення рухової та чутливої функції одночасно з визначенням впливу на невротизацію дистального відрізка травмованого периферійного нерва.

Матеріали і методи. Проводили дослідження на 33 щурах лінії Вістар, що були розділені на групи: І – псевдооперовані, яким виконувався лише доступ до сідничого нерва, ІІ – формувався дефект нервового стовбура 10 мм та аутонейропластика, ІІІ – пластика дефекта 10 мм аллогенною децелюляризованою аортою, IV – пластика дефекта 10 мм аллогенною децелюляризованою аортою, карбоксиметилцелюлозним гелем та ниткоподібними кристалами кремнію р-типу, легованими бором.

Через 12 тижнів після операції відновлення функції кінцівки оцінювали методом Walking track analysis та волосками вон Фрея. Для дослідження забирали травмовані периферійні нерви, Заморожені зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином, імпрегнували азотнокислим сріблом. В ділянці дистального відрізка нерва підраховували питому щільність нервових волокон. Результати порівнювали непараметричними статистичними методами.

Результати. В результаті проведеного гістологічного аналізу встановлені відмінності у перебудові периферійного нерва тварин з групи виконання аутонейропластики та груп із використанням кондуїтів. Дані гістоморфометрії свідчать, що показник щільності розподілу нервових волокон в ділянці дистального відрізка травмованого нерва у щурів IV групи був суттєво вищим, ніж даний показник у тварин ІІІ групи, але залишався меншим, ніж у тварин ІІ групи. Дані морфометрії підтверджуються ре- зультатами функціональних тестів: тварини IV групи демонстрували більший показник SFI, ніж тварини ІІІ групи.

Висновки.  Враховуючи дані гістологічного, морфометричного та функціонального досліджень можна припустити, що застосування ниткоподібних кристалів кремнію як компонента трубчастого кондуїта покращує результати регенерації сідничого нерва після тяжкого пошкодження.

Опубліковано
2018-09-14
Як цитувати
Ліходієвський, В., Корсак, А., Олефір, С., Забіла, А., Буковська, М., Турій, М., & Климовська, А. (2018). ВІДДАЛЕНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ГІСТОЛОГІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАВМОВАНОГО ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА ЩУРА ПІСЛЯ ТЯЖКОГО ПОШКОДЖЕННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НИТКОПОДІБНИХ МІКРОКРИСТАЛІВ КРЕМНІЮ. Український науково-медичний молодіжний журнал, (3-4(108), 48-54. вилучено із http://mmj.nmuofficial.com/index.php/journal/article/view/22