МОДЕЛЮВАННЯ ЕНТЕРОВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ У МИШЕЙ З ДИСБІОЗОМ КИШЕЧНИКА

Анотація

Резюме. Дану експериментальну роботу присвячено моделюванню ентеровірусних інфекцій у тварин з кишковими дисбіотичними порушеннями. В якості ентеровірусу було обрано вакцинний штам вірусу поліомієліту 2 серотипу. Експериментальною моделлю слугували білі миші 30-денного віку лінії ВаІЬ/с. Дисбіоз формували шляхом перорального введення тваринам комбінації антибактеріальних препаратів ампіциліну та метронідазолу у дозах по 5, 10 та 20 мг/тварину на день. Результати досліджень пока­зали, що після перорального введення комплексу ампіциліну та метронідазолу у лабораторних тварин формується виражений дисбіоз. Визначено оптимальну дозу для моделювання дисбіозу даними препара­тами: по 10 мг/тварину. Встановлено, що збільшення дози антибактеріальних препаратів не впливає на глибину дисбіотичних проявів у кишечнику мишей, а проявляється лише зменшенням ваги тіла тва­рин. Крім того, експериментально доведено, що розвиток дисбіозу у мишей, сприяє більш інтенсивному звільненню тонкої та товстої кишок від ентеровірусів. У тварин з дисбіозом виділення вірусів тривало близько 5-6 діб, в той час, як у контрольних тварин вірус виділявся до 10 діб. Зроблено припущення, що бактерії можуть “маскувати” віруси від факторів імунного захисту, а зниження кількості кишкових бак­терій після проведеної антибіотикотерапїї прискорює звільнення організму від вірусних агентів.Не виключено, що віруси здатні встановлювати "симбіотичні" відносини з бактеріями і завдяки цьому довше знаходитися в кишечнику тварин. Хоча, очевидно, існують й інші фактори, які впливають на швидкість їх виведення з організму.