ГОСТРИЙ РИНОСИНУСИТ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

  • О. В. Діхтярук Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м.Київ, Україна
Ключові слова: риносинусит, синусит, класифікація, діагностика, лікування, EPOS, SMART -use

Анотація

Резюме. Гострий риносинусит (ГРС) у дорослих - раптова поява двох або більше симптомів, один з яких закладеність носа або виділення з порожнини носа, біль в області обличчя, одностороння або симетрич­но з обох сторін, зниження або втрата нюху за умови, що симптоми зберігаються менше 12 тижнів. Алгоритми обстеження та лікування, запропоновані в останній редакції європейського погоджувально­го документа щодо риносинуситу і назального поліпозу (EPOS) 2012, може бути прийнято за основу протоколів надання допомоги хворим на ГРС у вітчизняній медичній практиці. ГРС може бути виклика­ний вірусними, бактеріальними або грибковими інфекціями. Основними патогенами є: Streptococcus pneumoniae (44%), Haemophilus influenzae (27%), Moraxellacatarrhalis (16%), в-гемолітичний стрептокок (7%), BS. Pyogenes (3%), H. Parainfluenzae (2%), S. Aureus (1%). Стандарт діагностики ГРС включає: збір анамнезу і скарг, візуальне дослідження верхніх дихальних шляхів, пальпацію передніх стінок приносових пазух, оптична риноскопія, аналіз лейкоцитарної формули крові та ШОЕ, променева діагностика. Ліку­вання розраховано на 7-10 днів і передбачає: антибактеріальну терапію, топічні деконгестанти, топічні кортикостероїди, сольові розчини, антигістамінні, системні муколітики, жарознижуючі та про­тизапальні, немедикаментозні методи лікування та профілактики, пункція пазух. Сучасна концепції ан­тибактеріальної терапії пацієнтів - SMART - use. Міжнародні асоціації IDSA та EPOS рекомендують: амоксициліну/клавуланат - препарату першого вибору, цефалоспорини - препарати вибору госпітальної групи хворих. Альтернативні препарати - макроліти, препарати резерву - респіраторні фторхінолони.

Посилання

1. Козлов Р. С., Сивая О. В., Кречикова О. И. и др. Динамика резистентности Streptococcus pneumoniae к антибиотикам в России за период 1999—2009 гг. (Результаты многоцентрового проспективного исследования ПеГАС) // Клин, микробиол. антимикроб. химиотер. 2010; 12 (4): 329-341
2. Колосов А. В., Гучев И. А., Кречикова О. И. Острый бактериальный риносинусит у военнослужащих: этиология, чувствительность к антибиотикам и эффективность антимикробной терапии // Клин, микробиол. антимикроб, химиотер. 2009; с. 14—21.
3. Лопатин А. С, Свистушкин В. М. Острый риносинусит: этиология, патогенез, диагностика и принципы лечения. Кли-нические рекомендации. М., 2009.
4. Заболотный Д. И., Митин Ю. В., Безшапочный С. Б., Де-ева Ю. В. Оториноларингология/- 2010; с.11-15
5. Янов Ю. К, Рязанцев С. В., Страчунский Л. С. и др. Прак-тические рекомендации по антибактериальной терапии сину-сита. Пособие для врачей // Клин, микробиол. антимикроб, хи-миотер. 2003; 5 (2): 167—174.
6. Chow A. W., Benninger М. S., Brook I. et al. IDSA clinical practice guideline for acute bacterial rhino sinusitis in children and adults // Clin Infect Dis. 2012; 54 (8): e72-ell2.
7. Chow AW, Benninger MS, Brook I, Brozek JL, Goldstein EJ, Hicks LA, et al. IDSA clinical practice guideline for acute bacterial rhinosinusitis in children and adults. Clin Infect Dis. 2012 Apr;54(8):e72-ell2. Epub 2012 Mar 20.
8. Dykewicz MS, Hamilos DL. Rhinitis and sinusitis. J Allergy Clin Immunol. 2010 Feb;125(2 Suppl 2):S103-15.
9. European Antimicrobial Resistance Surveillance Network (EARS-Net). EARSS Annual Report 2008. tp://www.ecdc.europa.eu/ en/activities/surveillance/EARS-et/Documents/ 2012_EARSS_Annual_Report.pdf.
10. Fokkens W. J., Lund V. J., Mullol J. et al. EPOS 2012: European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2012 // Rhinology. 2012; 50 (1): 1-12.
11. Garbutt J. M., Banister C, Spitznagel E., Piccirillo J. F. Amoxicillin for acute rhinosinusitis: a randomized controlled trial // JAMA. 2012; 307 (7): 685-692.
12. Gwaltney J. M. Jr., Hendley J. O., Simon G., Jordan W. S. Jr. Rhinovirus infections in an industrial population. II. Characteristics of illness and antibody response // JAMA 1967; 202: 494—500.
13. Harvey R, Hannan SA, Badia L, Scadding G. Nasal saline irrigations for the symptoms of chronic rhino sinusitis. Cochrane Database Syst Rev. 2007 Jul 18;(3):CD006394.
14. Jarvis D, Newson R, Lotvall J, Hastan D, Tomassen P, Keil T, et al. Asthma in adults and its association with chronic rhinosinusitis: the GA2LEN survey in Europe. Allergy. 2012 Jan;67(l):91-8. Epub 2011 Nov 4.
15. Meltzer EO, Hamilos DL. Rhinosinusitis diagnosis and management for the clinician: a synopsis of recent consensus guidelines. Mayo Clin Proc. 2011 May;86(5):427-43. Epub 2011 Apr 13.
16. Rabago D, Zgierska A. Saline nasal irrigation for upper respiratory conditions. Am Fam Physician. 2009 Nov 15;80(10): 1117-9.
17. Ryan MW, Marple BF. Allergic fungal rhinosinusitis:
diagnosis and management. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2007 Feb;15(l):18-22.
18. Sacks PL, Harvey RJ, Rimmer J, Gallagher RM, Sacks R. Topical and systemic antifungal therapy for the symptomatic treatment of chronic rhinosinusitis. Cochrane Database Syst Rev. 2011 Aug 10;(8):CD008263.
19. Wang D. Y, Wardani R. S., Singh K. et al. A survey on the management of acute rhinosinusitis among Asian physicians // Rhinology. 2011; 49 (3): 264-271.
20. Zalmanovici A., Yaphe J. Intranasal steroids for acute sinusitis // Cochrane Database Syst Rev. 2009 (4): CD005149
Опубліковано
2015-06-12
Як цитувати
Діхтярук, О. В. (2015). ГОСТРИЙ РИНОСИНУСИТ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ. Український науково-медичний молодіжний журнал, 2(88), 31-36. вилучено із http://mmj.nmuofficial.com/index.php/journal/article/view/283