АНТИОКИСЛЮВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ПОВЕРХНЕВОГО КОМПЛЕКСУ ПОЛІ(3-АМІНОПРОПІЛ)СИЛОКСАНУ З ІОНАМИ МІДІ (II)
Анотація
Резюме. Стаття присвячена пошуку нових біологічних властивостей комплексу полі(3-амінопропіл)си- локсану з іонами міді (II), для якого раніше була встановлена висока антимікробна активність по відношенню до штамів, які викликають виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки. Актуальність вибору саме мідьвмісного комплексу, як об’єкта досліджень, обумовлена тим, що мідь відіграє важливу роль в різноманітних метаболічних процесах в організмі людини: біологічного окислення, синтезу макроергічних сполук, утворення білків сполучної тканини, обміну заліза. Мідь (II) є кофактором ферментів, що відіграють важливу роль у захисті організму від активних форм кисню - супероксиддисмутази (СОД), церулоплазміни (ЦП), ксантиноксидази, аскорбатоксидази та ін. Таким чином, сполуки міді захищають клітини живих організмів від окислювального стресу, активації вільнорадикального окислення ліпідів та окислювальної модифікації білків, особливо в біомембранах. В роботі вивчено антиокислювальну активність комплексу полі(3-амінопропіл)силоксану з іонами міді (II) (Си2*-ПАПС) в модельних системах з використанням ліпосом яєчного жовтку та антирадикальну активність цього комплексу по інгібуванню відновлення п-нітротет- разолію хлористого аніон-радикалом, який генерується фотохімічною системою. Встановлено, що утворення малонового діальдегіда з ліпосом яєчного фосфатидилхоліну при внесенні в модельну систему досліджуваного препарату міді - Си2* - ПАПС достовірно знижується. Механізм антиокислювальної активності препарату може бути пов’язаний із інгібуванням утворення органічних радикалів, переводом перекисі в стабільні продукти окислення: спирти, альдегіди, кетони, або зміною структурної організації субстрату, що гальмує окислення. Отримані авторами результати свідчать про антиокислювальну та антирадикальну активність комплексу Си2*-ПАПС. Так, цей комплекс інгібував окислення фосфоліпідів в модельних системах та виявляв антирадикальну активність (до 80% в порівнянні з іонолом та приблизно 60 % в порівнянні з церулоплазміном). Одержані дані підтверджують доцільність подальшого доклінічного скрінингу поверхневого комплексу полі(3-амінопропіл)силоксану з іонами міді (II).
Посилання
2. Менъщикова Е.Б.. Зенков НК Антиоксиданты и ингибиторы радикальных окислительных процессов // Успехи совр. биол. - 1993. - Т. ИЗ. - С. 442-455.
3. Лысенко Д.Л., Кузьменко АН. Металлокомплексный катализ обрыва цепей окисления сульфоксидов // VTI Нефтехим. Симпоз. (Киев, октябрь 1990г.). - Тез. докл. — М.: Наука, 1990. — С. 269.
4. Григорьева А.С., Крисс Е.Е., Лазур С.П., Михаловский С.В., Портнягина В.А., Мохорт Н.А., КарпВ.К. Баркова И.С., Кочаровский Б.А., Криворучко Р.А., Миндюк М.В. Каталитическая активность комплексов меди (II) с карбоксифенил-амино- пиримидинами (против овоспалитель-ными препаратами) в модельных реакциях оксидазного и каталазного типа. — Сбор-ник Института физической химии им. Л.В. Писаржевского АН УССР, Киев, 1977. - С. 7-14.
5. Terada P.S., Leff J.A., Guidot D.N. Metals inhibit riboflavin-catalyzed generation of superoxide anion in vitro. // Inflammation. - 1990. - E 14, № 2. - P. 217-221.
6. Чурилова И.В.. Зиновьев E.B., Парамонов Б.А. Препарат эритроцитарный СОД “Эрисод”: влияние на уровень обо-жжённых в состоянии ожогового шока. // Биол. Экспер. биологии и медицины. — 2002. — Т.134, №11. — С. 528-531.
