NEGATIVE INFLUENCE OF ANXIETY-PHOBIC DISORDERS ON THE PERSON WHO SUFFERED INITIAL CARDIAC ATTACK AND PSYCHO CORRECTION TO PREVENT THE DEVELOPMENT AND COMPLICATION OF SOMATOFORM DISORDERS

В. П. Культенко

В. П. Культенко Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна

Ключові слова: негативний вплив, психосоматичні порушення, тривожно-фобічні розлади, кардіологічний напад, психокорекція, соматоформні розлади

Анотація

Резюме. У даній статті розглянуто негативний вплив тривожно-фобічні розлади на особистість, яка перенесла первинний кардіологічний напад, на яку значний вплив надають негативні емоційні переживання (страх, депресія, тривога). І створення алгоритму психокорекції для запобігання розвитку і ускладнення соматофорніх розладів.
Створення способів психокорекції та адаптації пацієнтів з наявними незначними впливами порушення роботи серцево-судинної системи, і з вираженими соматоформні розлади. За результатами спостереження відзначено взаємозв'язок між зміною психологічного і когнітивного функціонування, порушенням настрою, соматизація, катострофізінгом щодо майбутнього і зміни вісцеральної інтероцепціі під впливом негативних емоцій і стресу.
Надання ефективної і своєчасної когнітивно-поведінкової терапії (корекції), методів рефлексії і релаксації з чітким дотриманням режиму дня, фізичного навантаження в комплексі з мінімальними дозами медикаментозної терапії призводить до помітного підвищення рівня здоров'я пацієнтів, підвищення рівня самооцінки, віри в позитивний в майбутнє і зменшення тривожно-фобічні синдрому.
Когнітивно-поведінкова терапія і психологічний аналіз особливостей поведінки пацієнтів в проблемних ситуаціях дозволяє спрогнозувати успішність адаптації до хвороби в постгоспітальний період і оцінити ризик несприятливої динаміки захворювання, запобігти виникненню рецидивів хвороби.

Посилання

1. Александер Ф. Психосоматическая медицина, — М., 2004. С
2. Андрющенко А.В. Посттравматическое стрессовое расстройство при ситуациях утраты объекта экстраординарной значимости // Психиатрия и психофармакотерапия. — 2000. К° 4 с.
3. Долженко М.Н., д.м.н., профессор кафедры кардиологии и функциональной диагностики Национальной медицинской академии последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев. Психокардиология: паническая атака или вегетативный криз?
4.Экман П. Психология эмоций. Я знаю, что ты чувствуешь. 2-е изд. / Пер. с англ. — СПб.: Питер, 2010. — 334 с.
5. Ряполова Т.Л., Алексийчук А.П.// Психиатрия и медицинская психология. — 2012. —2012. — №4. — с.81-89.
6. ІПаробаро В.И., Женчевская Ю.В., Иванов Т.М. Роль психосоциальных факторов риска возникновения и прогрессирования ишемической болезни сердца // Клинич. медицина. — 2011. — Т. 89. - №> 6. - С. 22-26.
7. Irvine J, Firestone J, Ong L, Cribbie R, Dorian P, Harris L, Ritvo P, et al. A randomized controlled trial of cognitive behavior therapy tailored to psychological adaptation to an implantable cardioverter defibrillator. Psychosom Fled 2011; 73.
8. Ezekowitz JA, Armstrong PW, McAlister FA. Implantable cardioverter defibrillators in primary and secondary prevention: A systematic review of randomized, controlled trials. Ann Intern Med 2003; 138.
9. Kohn CS, Petrucci RJ, Baessler C, Soto DM, Movsowitz C. The effect of psychological intervention on patients’ long-term adjustment to the ICD: A prospective study. Pacing Clin Electrophysiol 2000; 23.
10. Lambiase MJ, Kubzansky LD, Thurston RC. Prospective study of anxiety and incident stroke. Stroke 2013; 45.
11. Charlson FJ, Moran AE, Freedman G, et al. The contribution of major depression to the global burden of ischemic heart disease: a comparative risk assessment. BMC Med 2013; 11.
12. Gielen S, Landmesser U. The year in cardiology 2013: cardiovascular disease prevention. Eur Heart J 2014;35.
13. De Backer G. Novel risk markers for cardiovascular prevention. Curr Atheroscler Rep 2014;16.