ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ РОТАЦІЇ ПРОТЕЗУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ВІДДАЛЕНОМУ ТРИРІЧНОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Анотація

Ротація протезів молочної залози (РПМЗ) після аугментаційної мамопластики – мало вивченне ускладнення пластичних операції. Частота РПМЗ достоменно не відома. Існують вказівки, що РПМЗ на 900, яку вважають клінічно значимою виникає від 0,9 % дo 14 %. Самі методи профілактики РПМЗ розробленні недостатньо.

Мета: визначення ефективності укріплення верхнього полюсу неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ при первинній аугментаційній мамопластиці у трирічному післяопераційному періоді.

Матеріали та методи: Роботу виконо на базах кафедри хірургії №4 НМУ імені О.О.Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. В першу групу порівняння (Група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції в другу групу порівняння (Група П3) – 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) склали 76 пацієнток, якім проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) – 62 пацієнтки. В групах порівняння було виконано стандартну ПАМП, в основній групі – за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно розробленої методики за допомогою УЗД апарату фірми ESAOTE модель Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22.

Результати: Через рік після операції в групі П1 діагностований трохи менший але не достовірний відсоток ротації протезів МЗ – 143 (76,1%) проти, 103 (81,7 %) в групі П3, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7%) пацієнток в групі П1 проти 12 (19,0 %) в групі П3 (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів в групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів в групі П3 (р=0,284). У пацієнток в основній групі відмічалося незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). В групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1%) протезів, в група О1 – 46 (30,3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує а ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відмічалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) в групі ПЗ, та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П в якій відмічалось таких пацієнток 12 (19,0 %), р = 0,001.

Висновок: Розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням про ленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і дозволяє уникнути клінічно значимої ротації (більше 900) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики – 11,7% пацієнток через рік та 19,0% через три роки після ПАМП, р<0,01.