ВИБІР МЕТОДУ МІНІІНВАЗИВНИХ ЕНДОБІЛІАРНИХ ВТРУЧАНЬ В ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТУ У ПАЦІЄНТІВ З ВИСОКИМ ОПЕРАТИВНО-АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНИМ РИЗИКОМ
Анотація
. Гострий холецистит (ГХ) займає друге місце серед гострої хірургічної патології органів черевної порожнини. Особливе місце серед таких хворих займають пацієнти з високим операційно-анестезіологічним ризиком (ОАР). Заслуговують уваги високі показники смертності у вказаній групі хворих, яка за результатами різних наукових досліджень сягає 6-33%; при наявності супутньої патології позапечінкових жовчних протоків даний показник збільшується до 43% (В.А. Привалов, В. А. Шрамченко, А.В. Губніцкій, 2008). Цей факт обумовлює необхідність визначення оптимальної лікувальної тактики, пошуку нових та удосконалення існуючих методів консервативного та оперативного лікування даної категорії хворих. На сьогодні загальноприйнятими варіантами ведення хворих на ГХ з високим ОАР може бути консервативне лікування, активно-вичікувальна або активна хірургічна тактика [1]. Хірургічна активність в даній групі хворих становить 57,5-58,0% (Стандарти організації надання медичної допомоги хворим з гострими запальними захворюваннями органів черевної порожнини, 2009), а хірургічні втручання, які їм виконуються, можна розділити на відкриті (відкрита хо лецистектомія та холецистектомія з мінідоступу) та мініінвазивні (лапа- роскопічна холецистектомія - «золотий стандарт»). Відкриті втручання через суттєві недоліки останнім часом все рідше використовуються у лікуванні пацієнтів з високим ОАР [2]. У хворих з високим ОАР пріоритетність виконання ЛХЕ ставиться під сумнів, через необхідність накладання пневмоперитонеуму, використання наркозу, відсутність можливості проведення мануальної ревізії зони операції. Досить високими залишаються показники післяопераційних ускладнень і летальності [3-7]. Тому пріоритетними методами хірургічного лікування даної категорії хворих більшістю авторів вважаються пункцій- но-дренуючі ендобіліарні втручання. Вказані методи використовуються на всіх етапах лікування ГХ і молить виконуватися як перший етап лікування, так і бути остаточним методом надання допомоги важким хворим.
Посилання
2. Бебуришвили А.Б. Эволюция подходов к хирургическому лечению осложненного холецистита / А.Е Бебуришвили, А.В. Быков, Е.Н. Зюбина // Хирургия. — 2009. — №1. — С. 43 — 47.
3. Borzellino G., Sauerland S., Minicozzi AM., Verlato G., Pietrantonj C.D., Manzoni G., et al. Laparoscopic cholecystectomy for severe acute cholecystitis. A meta-analysis of results. Surg Endosc.2008;22:8—15.
4. Yamashita Y, Kimura T, Matsumoto S. A safe laparoscopic cholecystectomy depends upon the establishment of a critical view of safety. Surg Today. 2010;40:507-13
5. Richardson MC, Bell G, Fullarton GM. Incidence and nature of bile duct injuries following laparoscopic cholecystectomy: an audit of 5913 cases. West of Scotland laparoscopic cholecystectomy audit group. Br J Surg. 1996;83:1356-60.
6. Hugh ТВ. New strategies to prevent laparoscopic bile duct injury: surgeons can learn from pilots. Surgery. 2002;132:826-35.
7. Eldar S, Sabo E, Nash E, Abrahamso J, Matter I. Laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: prospective trial. World J Surg. 1997;21:540-5.
8. Melin MM, Sarr MG, Bender CE, van Heerden J A. Percutaneous cholecystostomy: a valuable technique in high-risk patients with presumed acute cholecystitis. Br J Surg. 1995;82:1274-7.
9. Hatzidakis AA, Prassopoulos P, Petinarakis I, Sanidas E, Chrysos E, Chalkiadakis G, et al. Acute holecystitis in high-risk patients: percutaneous cholecystostomy vs conservative treatment. Eur Radiol. 2002;12:1778-84 (CPGs).
10. Kiviniemi H, Makela JT, Autio R, Tikkakoski T, Leinonen S, Siniluoto T, et al. Percutaneous cholecystostomy in acute cholecystitis in high-risk patients: an analysis of 69 patients. Int Surg. 1998; 83:299-3 02.
11. Chopra S, Dodd GD 3rd, Mumbower AL, Chintapalli KN, Schwesinger WH, Sirinek KR, et al. treatment of acute cholecystitis in поп-critically ill patients at high surgical risk: comparison of clinical outcomes after gallbladder aspiration and after percutaneous cholecystostomy. AJR Am J Roentgenol. 2001;176:1025-31.
12. Ito K, Fujita N, Noda Y, Kobayashi G, Kimura K, Sugawara T,et al. Percutaneous cholecystostomy versus gallbladder aspiration for acute cholecystitis: a prospective randomized controlled trial. AJR Am J Roentgenol. 2004;183:193-6. 13. Babb RR. Acute acalculous cholecystitis. J Clin Gastroenterol. 1992;15:238-41.
13. Lillemoe KD. Surgical treatment of biliary tract infections. Am Surg. 2000;66:138-44. 15. Tsutsui K, Uchida N, Hirabayashi S, Kamada H, Ono M, Ogawa M, et al. Usefulness of single and repetitive percutaneous transhepatic gallbladder aspiration for the treatment of acute cholecystitis. J Gastroenterol. 2007;42:583-8.
14. Tsutsui K, Uchida N, Hirabayashi S, Kamada H, Ono M, Ogawa M, et al. Usefulness of single and repetitive percutaneous transhepatic gallbladder aspiration for the treatment of acute cholecystitis. J Gastroenterol. 2007;42:583-8.
15. Itoi T, Coelho-Prabhu N, Baron TH. Endoscopic gallbladder drainage for management of acute cholecystitis. Gastrointest Endosc. 2010; 71:1038-45.
16. Schunemann HJ, Oxman AD, Brozek J, Glasziou P, Jaeschke R, Fist GE, et al. Grading quality of evidence and strength of recommendations for diagnostic tests and strategies. BMJ. 2008;17(336):1106—10.
17. Melloul E, Denys A, Demartines N, Calmes JM, Schafer M. Percutaneous drainage versus emergency cholecystectomy for the treatment of acute cholecystitis in critically ill patients: does it matter? World J Surg. 2011;35:826-33.
18. Barak O, Elazary R, Appelbaum L, Rivkind A, Almogy G. Conservative treatment for acute cholecystitis: clinical and radiographic predictors of failure. Isr Med Assoc J. 2009;11:739-43.
19. Itoi T, Sofuni A, Itokawa F, Tsuchiya T, Kurihara T, Ishii K, et al. Endoscopic transpapillary gallbladder drainage in patients with acute cholecystitis in whom percutaneous transhepatic approach is contraindicated or anatomically impossible (with video). Gastrointest Endosc. 2008;68:455-60.
20. Conway JD, Russo MW, Shrestha R. Endoscopic stent insertion into the gallbladder for symptomatic gallbladder disease in patients with end-stage liver disease. Gastrointest Endosc. 2005;61:32-6.
21. Johlin FC Jr, Neil GA. Drainage of the gallbladder in patients with acute acalculous cholecystitis by transpapillary endoscopic cholecystotomy. Gastrointest Endosc. 1993;39:645-51.
22. Kwan V, Eisendrath P, Antaki F, Le Moine O, Deviere J. EUSguided cholecystoenterostomy: a new technique (with videos). Gastrointest Endosc. 2007;66:582-6.
23. Lee SS, Park DH, Hwang CY, Ahn CS, Lee TY, Seo DW, et al. EUS-guided transmural cholecystostomy as rescue management for acute cholecystitis in elderly or high-risk patients: a prospective feasibility study. Gastrointest Endosc. 2007;66: 1008—12.
24. Baron TH, Topazian MD. Endoscopic transduodenal drainage of the gallbladder: implications for endoluminal treatment of gallbladder disease. Gastrointest Endosc. 2007;65:735-7.
25. Itoi T, Itokawa F, Kurihara T. Endoscopic ultrasonography- guided gallbladder drainage: actual technical presentations and review of the literature (with videos). J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2011;18:282-6.
26. Itoi T, Binmoeller, Shah J, Sofuni A, Itokawa F, Kurihara T, et al. Clinical evaluation of a novel lumen-apposing metal stent for endosonography-guided pancreatic pseudocyst and gallbladder drainage (with videos). Gastrointest Endosc. 2012;75:870-6.
27. Lee, SW The role of the Tokyo guidelines in the diagnosis of acute calculous cholecystitis [TeKcmJ/SW Lee, CS Chang, TY Lee, CF Tung //Journal of Hepatobiliary-pancreatic science.-2010.-Vol. 17 (6).-pp879-884
