ЗМІСТ нейроспецифічні БІЛКІВ ЯК КРИТЕРІЙ ПОШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ГІПОКСІЇ І ГІПЕРБІЛІРУБІНЕМІЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ
Ключові слова:
гіпербілірубінемія у новонароджених, нейроспецифічні білки
Анотація
Резюме. Для дослідження функціонального положення в новонароджених вилікували 80 новонароджених в різному віці з гематоенцефалічним бар'єром та 30 дітей із жовтяницею із кон'югацією. Для дослідження концентрації функції QEB за допомогою GFAR та NSE були визначені методи IFA. З'ясувалося, що існує точна кореляційна залежність серед дітей та рівень NSB від сироватки крові (r = 0,66; p <0,01). Концентрація NSB не залежить від рівня вільного білірубіну, і це вказує на рівень проведення QEB. Жовтяниця з кон'югацією новонародженого, що відзначається клінічними змінами центральної нервової системи, залежить від хронічної та точної токсичної дії білірубіну КЕБ.
Посилання
1. Барашнев Ю.П. Перинатальная неврология. М. 2001.
2. Чехонин В.П. Иммунохимический анализ нейроспеципических антигенов, 1998.Беляева И.А. // Нейроспецифические белки в крови и ликворе при клещевой ней роинфекции. (Клинико-диагностические и прогностические аспекты). Автореф. дисс. к.м.н., 1995, 28 с.
3. Володин Н.Н., Дегтярева А.В., Дегтярев Д.Н. Ос¬новные причины желтуху новорожденных детей и принципы дифференциальной диагностики. // Российский Вестник перинат. и педиатрииб 2004, №5, с. 19-24.
4. Гайдар Л.И. и др. // Экспрессия глиального фибриллярного кислого белка в развивающемся мозге человека — Ж. 'Биохимия", 1991, 56 (7), с. 1322-1329.
5. Ганнушкина И.В. Патофизиология нарушений мозгового кровообращения. В. Кн.: Мозг: Теоретические и клинические аспекты (под ред. Покровского В.И.), М., Медицина, 2003, 463-89.
6. Караганова Е.Я. // Проницаемость ГЭБ у беременных, рожениц, плодов и новорожденных при ОПГ- гестозах. Автореф. дисс. к.м.н., Москва, 1996, с. 24.
7. Караганова Е.Я. // Проницаемость ГЭБ у беременных, рожениц, плодов и новорожденных при ОПГ- гестозах. Автореф. дисс... к.м.н., Москва, 1996, с. 24.
8. Рогатки:і С.О., Блинов Д.В., Володин Н.Н. Перспективы применения иммуноферментного анализа нейроспецифических антигенов в перинатальной неврологии (клинико-экспериментальные исследования). Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии, 2003: 2(4), 8-15.
9. Чехонин В.П., Лебедев С.В., Дмитриева Т.Б. Иммуноферментный анализ NSE и GFAP как критерий динамической оценки проницаемости гематоэнцефалического барьера крыс при перинатальном гипоксическиишемическом поражении ЦНС. Бюллетень экспериментальной биологической медицины. 2003; 136; 299-303.
10. Eng L.F. The glial fibriaUary acidic protein: The major protein, constituent of glial filaments. Scand I.Immonology, 1982, sup 9, p.41-51.
11. Newman T.B., Klebanoff M.N. Neonatal hiperbilirubinemia and long-term outcome: Another look at the Colleborative. Perinatal Project, Pediatrix 02: 651- 657, 1993.
12. WongRJ, Desandre GH, SibleyE, StevensonDK. Neonatal jaundice and liver disease. In Fanaroff AA, Martin RJ (eds). Neonatal-Perinatal Medicine, Diseases of the Fetus and Infant. Philadelphia: Mosby Elsevier, 2006, P.P 1419-1465.
2. Чехонин В.П. Иммунохимический анализ нейроспеципических антигенов, 1998.Беляева И.А. // Нейроспецифические белки в крови и ликворе при клещевой ней роинфекции. (Клинико-диагностические и прогностические аспекты). Автореф. дисс. к.м.н., 1995, 28 с.
3. Володин Н.Н., Дегтярева А.В., Дегтярев Д.Н. Ос¬новные причины желтуху новорожденных детей и принципы дифференциальной диагностики. // Российский Вестник перинат. и педиатрииб 2004, №5, с. 19-24.
4. Гайдар Л.И. и др. // Экспрессия глиального фибриллярного кислого белка в развивающемся мозге человека — Ж. 'Биохимия", 1991, 56 (7), с. 1322-1329.
5. Ганнушкина И.В. Патофизиология нарушений мозгового кровообращения. В. Кн.: Мозг: Теоретические и клинические аспекты (под ред. Покровского В.И.), М., Медицина, 2003, 463-89.
6. Караганова Е.Я. // Проницаемость ГЭБ у беременных, рожениц, плодов и новорожденных при ОПГ- гестозах. Автореф. дисс. к.м.н., Москва, 1996, с. 24.
7. Караганова Е.Я. // Проницаемость ГЭБ у беременных, рожениц, плодов и новорожденных при ОПГ- гестозах. Автореф. дисс... к.м.н., Москва, 1996, с. 24.
8. Рогатки:і С.О., Блинов Д.В., Володин Н.Н. Перспективы применения иммуноферментного анализа нейроспецифических антигенов в перинатальной неврологии (клинико-экспериментальные исследования). Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии, 2003: 2(4), 8-15.
9. Чехонин В.П., Лебедев С.В., Дмитриева Т.Б. Иммуноферментный анализ NSE и GFAP как критерий динамической оценки проницаемости гематоэнцефалического барьера крыс при перинатальном гипоксическиишемическом поражении ЦНС. Бюллетень экспериментальной биологической медицины. 2003; 136; 299-303.
10. Eng L.F. The glial fibriaUary acidic protein: The major protein, constituent of glial filaments. Scand I.Immonology, 1982, sup 9, p.41-51.
11. Newman T.B., Klebanoff M.N. Neonatal hiperbilirubinemia and long-term outcome: Another look at the Colleborative. Perinatal Project, Pediatrix 02: 651- 657, 1993.
12. WongRJ, Desandre GH, SibleyE, StevensonDK. Neonatal jaundice and liver disease. In Fanaroff AA, Martin RJ (eds). Neonatal-Perinatal Medicine, Diseases of the Fetus and Infant. Philadelphia: Mosby Elsevier, 2006, P.P 1419-1465.
Опубліковано
2010-12-29
Як цитувати
Гасанов, С. Ш., Алахвердієва, М. Г., Ханларова, Н. А., & Гаджієва, А. С. (2010). ЗМІСТ нейроспецифічні БІЛКІВ ЯК КРИТЕРІЙ ПОШКОДЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ГІПОКСІЇ І ГІПЕРБІЛІРУБІНЕМІЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ. Український науково-медичний молодіжний журнал, 3(57), 45-48. вилучено із http://mmj.nmuofficial.com/index.php/journal/article/view/700
Розділ
Медицина
