МОРФОЛОГІЧНА ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ДІАГНОСТИКА ГАСТРОІНТЕСТІНАЛЬНИХ СТРОМАЛЬНИХ ПУХЛИН ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

Анотація

Гастроінтестінальні стромальні пухлини (ЛІСП) є найбільш поширеними мезенхімальними пухлинами шлунково-кишкового тракту, що виникають з інтерстиціальних клітин Кахаля, головним чином в шлунку і тонкій кишці. ГІСП мають онкогенні мутації генів KIT або PDGFRA у 85-90% пухлин. Для діагностики ГІСП необхідно використовувати імуногістохімічний метод із застосуванням специфічних мічених антитіл, що забарвлюють молекулу CD117 (c-kit). До інших можливих маркерів діагностики ГІСП відностяться CD34, DOG-1, десмин, віментин, MSA, S100. Ki-67 є маркером для визначення потенціалу злоякісності ГІСП. В шлунково-кмишковому тракту при ендоскопічному дослідженні існує можливість діагностувати ГІСП на ранній стадії з подальшим проведеням ендоскопічного мініінвазивного лікування. Проведений ретроспективний аналіз результатів діагностики і міні-інвазивного лікування ГІСП на базі Медичного центру «Оберіг» за 2009-2015 роки. Перед операцією всі пацієнти пройшли езофагогастродуоденоскопію, відеоколоноскопію і ендоскопічне ентеральне біпланове ультразвукове обстеження, щоб виключити можливість інвазії пухлини. 10 випадків неепітеліальних стромальних пухлин шлунково-кишкового тракту були діагностовані ендоскопічним способом: 8 (80%) з них - ГІСП і 2 (20%) - лейоміоми. ГІСП локалізувалися: 4 (50%) в шлунку, 2 (12,5%) - в тонкій кишці, 1 (12,5%) - в висхідній ободовій кишці, 2 (25%) - в прямій кишці. Лейоміоми були знайдені в стравоході. Всі пухлини були видалені шляхом ендоскопічної підслизової дисекції в межах здорових тканини, що було підтверджено морфологічним дослідженням. Для диференційної діагностики ГІСП і лейоміом і визначення потенціалу малігнізації ГІСП проводили імуногістохімічне дослідження.