ОСОБЛИВОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ НА ФОНІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ ПІД ВПЛИВОМ ЦИЛОСТАЗОЛУ
Анотація
Метою роботи було вивчити особливості центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на генералізований атеросклероз (ГАС) та їх динаміку під впливом селективного інгібітора фосфодіестерази 3 цилостазолу. Стан центральної гемодинаміки вивчали у хворих трьох досліджуваних груп: 1 групу склали 48 пацієнтів з ГАС чоловічої статі, віком від 65 до 83 років з клінічними проявами ураження чотирьох судинних басейнів: коронарного, церебрального, мезентеріального і феморального; 2 групу склали 23 хворих на хронічний коронарний синдром (ХКС), постінфарктний кардіосклеpоз без супутньої судинної патології, чоловічої статі, середній вік 68,5±6,5 років, з клінічними проявами атеросклеротичного ураження лише коронарного русла. Контрольну групу (КГ) склали 18 практично здорових осіб чоловічої статі, середній вік по групі склав 62,5±5,3 роки. Пацієнти 1 групи були рандомізовані на дві підгрупи. Пацієнти першої підгрупи (ГАС-Ц) додатково до базисної терапії отримувала цилостазол (Ц) в дозі 100 мг двічі на добу, пацієнти другої підгрупи - підгрупа порівняння (ГАС-П) – отримували лише базисну терапію. Стан центральної гемодинаміки оцінювали методом ехокардіографії в М- та В-режимах. Біоелектричну активність міокарда оцінювали методом добового моніторування електрокардіограми.
Отримані данні засвідчили достовірно менші показники як інотропної, так і хронотропної функції міокарда у хворих 1-ї групи порівняно з пацієнтами КГ (р<0,05), що проявилось достовірно значно меншими показниками хвилинного об’єму кровообігу (р<0,01). Порівняння показників центральної гемодинаміки хворих 1-ї групи з аналогічними показниками хворих 2-ї групи дозволило виявити достовірно менші значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), фракції викиду лівого шлуночка (ФВ), швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (Vcf), ударного (УО) та хвилинного (ХОК) об’ємів кровообігу у хворих 1-ї групи (р<0,05). Після додаванням цилостазолу (Ц) до комплексної стандартної фармакотерапії, спостерігали посилення інотропної та хронотропної функції серця: ЧСС достовірно збільшилась на 9,1% (р<0,05), кінцево-систолічний об’єм зменшився на 6,2%, фракція викиду зросла на 5,2% (р<0,01), хвилинний об’єм кровотоку збільшився на 14,9% (р<0,01), а швидкість циркулярного скорочення волокон міокарда, на 4,7% (р<0,05), порівняно з даними до лікування. Важливо, що приріст функціональної активності міокарда (хронотропної та інотропної), під впливом Ц, був одночасно зі зменшенням проявів ішемії міокарда. Кількість больових (БЕІМ) та безбольових епізодів ішемії міокарда (ББЕІМ) достовірно (р<0,05) зменшилась – відповідно на 24,0% та 20,6%.
Таким чином, отримані нами дані показали що у хворих на генералізований атеросклероз з перенесеними інфарктом міокарда, ішемічним інсультом з синдромом переміжної кульгавості та стенозом мезентеріальних артерій, застосування інгібітора фосфодіестерази-3 Ц в складі комплексної стандартної фармакотерапії призводить до позитивного інотропного та хронотропного ефектів та загалом до збільшення хвилинного об’єму кровообігу. Важливо те, що збільшення функціональної активності міокарда у хворих на ГАС не збільшує прояви ішемії міокарда, а достовірно зменшує кількість БЕІМ та ББЕІМ (р<0,05).
Посилання
Aboyans, V., Ricco, J. B., Bartelink, M. L. E., Björck, M., Brodmann, M., Cohnert, T., ... & Espinola-Klein, C. (2018). 2017 ESC Guidelines on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases, in collaboration with the European Society for Vascular Surgery (ESVS) Document covering atherosclerotic disease of extracranial carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arteries Endorsed by: the European Stroke Organization (ESO) The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Society for Vascular .... European heart journal, 39(9), 763-816
Chao, T. H., Chen, I. C., Lee, C. H., Chen, J. Y., Tsai, W. C., Li, Y. H., ... & Tseng, W. K. (2016). Cilostazol enhances mobilization of circulating endothelial progenitor cells and improves endothelium-dependent function in patients at high risk of cardiovascular disease. Angiology, 67(7), 638-646.
D’agostino, R. B., Vasan, R. S., Pencina, M. J., Wolf, P. A., Cobain, M., Massaro, J. M., & Kannel, W. B. (2008). General cardiovascular risk profile for use in primary care. Circulation, 117(6), 743-753.
Endorsed by: the European Stroke Organisation (ESO), Authors/Task Force Members, Tendera, M., Aboyans, V., Bartelink, M. L., Baumgartner, I., ... & Erbel, R. (2011). ESC Guidelines on the diagnosis and treatment of peripheral artery diseases: document covering atherosclerotic disease of extracranial carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arteries The Task Force on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Artery Diseases of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal, 32(22), 2851-2906.
Friedland, S. N., Eisenberg, M. J., & Shimony, A. (2012). Meta-analysis of randomized controlled trials on effect of cilostazol on restenosis rates and outcomes after percutaneous coronary intervention. The American journal of cardiology, 109(10), 1397-1404.
Gerhard-Herman, M. D., Gornik, H. L., Barrett, C., Barshes, N. R., Corriere, M. A., Drachman, D. E., ... & Lookstein, R. (2017). 2016 AHA/ACC guideline on the management of patients with lower extremity peripheral artery disease: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Journal of the American College of Cardiology, 69(11), e71-e126.
Gurbel, P. A., Fox, K. A., Tantry, U. S., ten Cate, H., & Weitz, J. I. (2019). Combination antiplatelet and oral anticoagulant therapy in patients with coronary and peripheral artery disease: Focus on the COMPASS trial. Circulation, 139(18), 2170-2185.
Kullo, I. J., Jouni, H., Austin, E. E., Brown, S. A., Kruisselbrink, T. M., Isseh, I. N., ... & Broeckel, U. (2016). Incorporating a genetic risk score into coronary heart disease risk estimates: effect on low-density lipoprotein cholesterol levels (the MI-GENES clinical trial). Circulation, 133(12), 1181-1188.
Lee, M. Y., Kim, N. H., & Ko, J. S. (2020). Protective Effect of Cilostazol Against Restraint Stress Induced Heart Failure in Post-Myocardial Infarction Rat Model. Chonnam medical journal, 56(3), 180–185.
Lloyd-Jones D, Adams RJ & Brown TM (2010) on behalf of the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee et al.Heart disease and stroke statistics--2010 update: a report from the American Heart Association. Circulation.;121:e1–e170.]
Mitchell, C., Rahko, P. S., Blauwet, L. A., Canaday, B., Finstuen, J. A., Foster, M. C., ... & Velazquez, E. J. (2019). Guidelines for performing a comprehensive transthoracic echocardiographic examination in adults: recommendations from the American Society of Echocardiography. Journal of the American Society of Echocardiography, 32(1), 1-64
Uchikawa, T., Fujino, T., Higo, T., Ohtani, K., Shiose, A., & Tsutsui, H. (2019). Cilostazol Is Useful for the Treatment of Sinus Bradycardia and Associated Hemodynamic Deterioration Following Heart Transplantation. International heart journal, 60(5), 1222–1225.
Uchiyama, S., Shinohara, Y., Katayama, Y., Yamaguchi, T., Handa, S., Matsuoka, K., ... & Kitagawa, Y. (2014). Benefit of cilostazol in patients with high risk of bleeding: subanalysis of cilostazol stroke prevention study 2. Cerebrovascular diseases, 37(4), 296-303.
Yoshikawa, H., Suzuki, M., Hashimoto, G., Otsuka, T., & Sugi, K. (2011). Impact of cilostazol on left ventricular geometry and function: assessment by tissue Doppler imaging and two-dimensional speckle-tracking echocardiography. Echocardiography (Mount Kisco, N.Y.), 28(4), 431–437.
