Навчальні плани з фармації у країнах вишеградської четвірки та в україні: порівняльний аналіз

  • Олег Девіняк ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • Ірина Стан ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • Вікторія Сятиня ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • Ярослава Деяк ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • Олена Литвин ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • Іван Качур ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
Ключові слова: навчальні плани, дизайн навчальних планів, фармацевтична освіта, країни Вишеградської четвірки, кредити ECTS

Анотація

Ґрунтовний підхід до складання навчальних планів є ключовим елементом будь-якої успішної освітньої програми. До 2018 року Міністерство охорони здоров'я України регулювало структуру навчальних планів з фармації шляхом прийняття єдиного примірного навчального плану на рівні Міністерства. На теперішній час відповідальність за розробку освітніх програм та відповідних навчальних планів в Україні повністю передано університетам. Метою цього дослідження є порівняння структури та змісту навчальних планів з фармації в країнах Вишеградської групи із останнім типовим навчальним планом з фармації в Україні. Методи. Для аналізу використовували офіційні документи Варшавського медичного університету, Ягеллонського університету в Кракові, Карлового університету, Університету ветеринарних та фармацевтичних наук Брно, Університету Коменського, Університету ветеринарної медицини та фармації в Кошице, Університету Земмельвейса та Дебреценського університету, з яких отримано необхідні дані про навчальні дисципліни та відповідні кредити ECTS. Проведено порівняння структури іноземних та українського примірного навчального плану. Результати. Український примірний навчальний план з фармації значно більше уваги приділяє дисциплінам гуманітарного та соціально-економічного блоку (9 кредитів ECTS плюс 6 кредитів ECTS іноземної мови), навичкам роботи з комп’ютером та ІТ (8 кредитів ECTS), гігієні та екології (3 кредити ECTS), безпеці життєдіяльності, охороні праці та біоетиці (загалом 6 кредитів ECTS), екстремальній медицині та військовій підготовці (загалом 6 кредитів ECTS), токсикологічній та судовій хімії (4 кредити ECTS), організації та економіці фармації, фармацевтичному менеджменту та маркетингу (загалом 12 кредитів ECTS) порівняно із закордонними університетами. У той час як природничі дисципліни отримують менше кредитів ECTS в Україні, а окремі дисципліни, які представляють сучасні динамічні науки: молекулярна біологія, імунологія чи клінічна біохімія, – примірним навчальним планом не передбачені. Висновки. Навчальні плани з фармації в університетах Вишеградської четвірки демонструють більшу схожість між собою і дещо відрізняються від українського примірного навчального плану, схваленого Міністерством охорони здоров’я у 2016. Необхідні кроки для гармонізації навчальних планів українських університетів з країнами Вишеградської четвірки включають запровадження курсів молекулярної біології, імунології, клінічної біохімії та посилення базових курсів медичних та хімічних наук, таких як анатомія та фізіологія людини, органічна хімія, аналітична хімія, фармакологія, фармацевтична хімія та хімія лікарських засобів.

Посилання

Anderson, C., Bates, I., Beck, D., Brock, T. P., Futter, B., Mercer, H., Rouse, M., Whitmarsh, S., Wuliji, T., & Yonemura, A. (2009). The WHO UNESCO FIP pharmacy education taskforce. Human Resources for Health, 7(1), 1–8.
Anderson, C., Bates, I., Brock, T., Brown, A., Bruno, A., Gal, D., Galbraith, K., Marriott, J., Rennie, T., & Rouse, M. J. (2014). Highlights from the FIPEd global education report. American Journal of Pharmaceutical Education, 78(1).
Atkinson, J., & Rombaut, B. (2011). The 2011 PHARMINE report on pharmacy and pharmacy education in the European Union. Pharmacy Practice, 9(4), 169–187. https://doi.org/10.4321/s1886-36552011000400001
European Parliament. (2005). Directive 2005/36/EC of the European Parliament and of the Council of 7 September 2005 on the recognition of professional qualifications (text with EEA relevance). Off J Eur Union, 255, 22–142.
Federation, I. P. (2000). FIP statement of policy on good pharmacy education practice.
Husband, A. K., Todd, A., & Fulton, J. (2014). Integrating science and practice in pharmacy curricula. American Journal of Pharmaceutical Education, 78(3).
Law, M., Bader, L., Uzman, N., Williams, A., & Bates, I. (2019). The FIP Nanjing Statements: Shaping global pharmacy and pharmaceutical sciences education. Research in Social and Administrative Pharmacy, 15(12), 1472–1475.
Wright, B. M., Hornsby, L., Marlowe, K. F., Fowlin, J., & Surry, D. W. (2018). Innovating Pharmacy Curriculum through Backward Design. TechTrends, 62(3), 224–229. https://doi.org/10.1007/s11528-018-0283-8
Опубліковано
2021-03-21
Як цитувати
Девіняк, О., Стан, І., Сятиня, В., Деяк, Я., Литвин, О., & Качур, І. (2021). Навчальні плани з фармації у країнах вишеградської четвірки та в україні: порівняльний аналіз. Український науково-медичний молодіжний журнал, 121(1), 13-21. https://doi.org/10.32345/USMYJ.1(121).2021.13-21