Оцінка стану гемостазу у хворих з поєднаним перебігом цирозу печінки та фібриляцією передсердь
Анотація
Поєднаний перебіг цирозу печінки та фібриляції передсердь призводить до високого рівня госпіталізацій, смертності та частого виникнення ішемічних інсультів. Згідно з сучасними даними, гемостаз хворих на цироз печінки знаходиться у ребалансованому динамічному стані, але немає даних щодо впливу фібриляції передсердь на стан гемостазу у хворих з цирозом печінки. Мета дослідження. Оцінити стан тромбоцитарно-судинної, коагуляційної та фібринолітичної ланки гемостазу хворих з цирозом печінки та фібриляцією передсердь стандартними лабораторними коагуляційними параметрами та дослідити зміни показників в залежності від стадії цирозу печінки А, В, С за шкалою Чайлд-П’ю. Матеріали та методи. Виконано крос-секційне проспективне дослідження з включенням 106 пацієнтів віком від 42 до 83р.: І група (n=70) – з цирозом печінки та фібриляцією передсердь, II (n=36) – з цирозом печінки, які були розподілені залежно від стадії цирозу за шкалою Чайлд-П’ю та 20 здорових осіб. Визначали рівень тромбоцитів, активований частковий тромбопластиновий час, міжнародне нормалізоване відношення, протромбіновий час, тромбіновий час, фібриногену, D-димеру на коагулометрі Steellex M200. Виконувався статистичний аналіз (IBM SPSS Statistics). Результати. Рівень тромбоцитів у хворих І групи був знижений на 37,4% (200±8,33 проти 274,7±3,4; р˂0,001), подовжений активований частковий тромбопластиновий час на 38,6% (44,35±1,39 проти 32,01±0,63, р˂0,001), протромбіновий час на 73,5% (19,4±0,87 проти 11,18±0,53, р˂0,001), тромбіновий час в 2,07 разів (25,7±1,31 проти 12,4±0,66, р˂0,001), збільшене міжнародне нормалізоване відношення на 24,3% (1,38±0,04 проти 1,11±0,01, р˂0,001) порівняно з контролем. Рівень фібриногену був на 20,9% більшим (4,17±0,17 проти 3,45±0,11, р˂0,001), ніж у групі контролю та на 83,7% більшим (4,17±0,17 проти 2,27±0,13, р˂0,001), ніж у ІІ групі. Рівень D-димеру був більше на 83% порівняно з контролем (675±22,3 проти 368,8±21,85, р˂0,001) та на 44% більше (675±22,3 проти 469±37,18, р˂0,001) порівняно з ІІ групою. Висновки. У хворих з поєднаним перебігом цирозу печінки та фібриляцією передсердь спостерігається порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу за рахунок зниження кількості тромбоцитів. На коагуляційному етапі гемостазу визначається подовження показників зовнішнього і внутрішнього механізму згортання, що, найімовірніше, обумовлено зниженим синтезом факторів коагуляції печінкою. Визначається підвищений рівень фібриногену на стадії компенсованого і субкомпенсованого цирозу з поступовим зниженням на стадії декомпенсації. Досліджено високу активність фібринолітичної ланки гемостазу за рахунок підвищення D-димеру, що може свідчити про тенденцію до зміщення стану гемостазу в бік гіперкоагуляції.
Посилання
Benes, J., Zatloukal, J., & Kletecka, J. (2015). Viscoelastic methods of blood clotting assessment–a multidisciplinary review. Frontiers in medicine, 2, 62. doi.org/10.3389/fmed.2015.00062
Chen, M. C., Chang, J. P., Liu, W. H., Yang, C. H., Chen, Y. L., Tsai, T. H., ... & Pan, K. L. (2008). Increased inflammatory cell infiltration in the atrial myocardium of patients with atrial fibrillation. The American journal of cardiology, 102(7), 861-865. doi: 10.1016/j.amjcard.2008.05.038.
Chokesuwattanaskul R, Thongprayoon C, Bathini T. Epidemiology of atrial fibrillation in patients with cirrhosis and clinical significance: a meta-analysis. Eur J Gastroenterol 2019; Hepatol. Vol.31(4):514-519. doi: 10.1097/MEG.0000000000001315
Chung MK, Eckhardt LL, Chen LY et al. Lifestyle and Risk Factor Modification for Reduction of Atrial Fibrillation: A Scientific Statement From the American Heart Association.Circulation.2020;Vol.141(16):750-772 doi.org/10.1161/CIR.0000000000000748
Dai J, Qi X, Li H et al. Role of D-dimer in the Development of Portal Vein Thrombosis in Liver Cirrhosis: A Meta-analysis. Saudi J Gastroenterol 2015; Vol.21(3): 165–174 doi: 10.4103/1319-3767.157567
Darrat YH, Smer A, Elayi CS et al. Mortality and morbidity in patients with atrial fibrillation and liver cirrhosis. World J Cardiol 2020 Jul 26; 12(7): 342–350. doi: 10.4330/wjc.v12.i7.342
Dhanunjaya Y, Usha Anand, Anand CV. A Study of Plasma D-Dimer Levels in Various Stages of Liver Disease. J Liver.2013; Vol.2:119 doi:10.4172/2167-0889.1000119
Forkin K., Colquhoun D., Huffmyer J. The Coagulation Profile of End-Stage Liver Disease and Considerations for Intraoperative Management. Anesthesia & Analgesia. 2018; Vol.126 (1): p. 46-61 doi: 10.1213/ANE.0000000000002394
Hadi, H. A., Alsheikh-Ali, A. A., Mahmeed, W. A., & Al Suwaidi, J. M. (2010). Inflammatory cytokines and atrial fibrillation: current and prospective views. Journal of inflammation research, 3, 75. doi: 10.2147/JIR.S10095
Hans, G. A., & Besser, M. W. (2016). The place of viscoelastic testing in clinical practice. British journal of haematology, 173(1), 37-48. doi.org/10.1111/bjh.13930
Harrison MF. The Misunderstood Coagulopathy of Liver Disease: A Review for the Acute Setting. West J Emerg Med. 2018; Vol.19(5): 863–871. doi: 10.5811/westjem.2018.7.37893
Kaski JC, Arrebola-Moreno AL. Inflammation and Thrombosis in Atrial Fibrillation. Rev. Esp. Cardiol. 2011; Vol.64(7): p. 551-553 DOI: 10.1016/j.rec.2011.03.014
Khoury T, Ayman AR, Cohen J et al. The Complex Role of Anticoagulation in Cirrhosis: An Updated Review of Where We Are and Where We Are Going. Digestion. 2016; Vol.93:149-159 https://doi.org/10.1159/000442877
Liew, R., Khairunnisa, K., Gu, Y., Tee, N., Yin, N. O., Naylynn, T. M., & Moe, K. T. (2013). Role of tumor necrosis factor-α in the pathogenesis of atrial fibrosis and development of an arrhythmogenic substrate. Circulation Journal, CJ-12. doi: 10.1253/circj.cj-12-1155
Luyendyk, J. P., Schoenecker, J. G., & Flick, M. J. (2019). The multifaceted role of fibrinogen in tissue injury and inflammation. Blood, 133(6), 511-520.
Mitchell O, Feldman DM, Diakow M. et al. The pathophysiology of thrombocytopenia in chronic liver disease. Hepat Med. 2016; Vol.8: p.39-50. doi: 10.2147/HMER.S74612
Moore AH. Thrombocytopenia in Cirrhosis: A Review of Pathophysiology and Management Options. Clinical Liver Disease. 2019; Vol. 14 (5): p.183-186 https://doi.org/10.1002/cld.860
Morillo MA, Banerjee A, Perel P et al. Atrial fibrillation: the current epidemic. J Geriatr Cardiol. 2017;Vol.14(3): 195–203. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2017.03.011
Munger TM, Wu LQ, Shen WK. Atrial Fibrillation. JBR. 2014; Vol.28(1):1-17 doi:10.7555/JBR.28.20130191
Rai V, Dhameja N, Kumar S Haemostatic Profile of Patients with Chronic Liver Disease- its Correlation with Severity and Outcome. J Clin Diagn Res. 2017; Vol.11(8): EC24–EC26.
Roth GA, Abate D, Abate KH et al. Global, regional, and national age-sex-specific mortality for 282 causes of death in 195 countries and territories, 1980–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017.Lancet. 2018 Vol.392(10159):1736-1788 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32203-7
Saner F, H, Kirchner C. Monitoring and Treatment of Coagulation Disorders in End-Stage Liver Disease. 2016; Visc Med. Vol.32:241-248. doi: 10.1159/000446304
Sarin SK, Maiwall R. Global Burden Of Liver Disease: A True Burden on Health Sciences and Economies. World Gastroenterology Organisation.
Tripodi A. The coagulopathy of chronic liver disease: Is there a causal relationship withbleeding? No. Eur J Intern Med. 2010 Vol.21:65–9.
Wu, N., Tong, S., Xiang, Y., Wu, L., Xu, B., Zhang, Y., ... & Zhong, L. (2015). Association of hemostatic markers with atrial fibrillation: a meta-analysis and meta-regression. PLoS One, 10(4), e0124716. doi.org/10.1371/journal.pone.0124716
Xu, G. J., Gan, T. Y., Tang, B. P., Chen, Z. H., Mahemuti, A., Jiang, T., ... & Li, J. X. (2013). Accelerated fibrosis and apoptosis with ageing and in atrial fibrillation: Adaptive responses with maladaptive consequences. Experimental and therapeutic medicine, 5(3), 723-729. doi: 10.3892/etm.2013.899
Yang ZJ, Costa KA, Smith RE. Venous Thromboembolism in Cirrhosis. Clin Appl Thromb Hemost. 2014; Vol.20(2):169–178. doi: 10.1177/1076029612461846
Zermatten MG, Fraga M., Moradpour D. et al. Haemostatic alterations in cirrhotic patients: from primary haemostasis to fibrinolysis. Hepatology. 2020; Vol.71:2135-2148.
Zhou, X., & Dudley Jr, S. C. (2020). Evidence for inflammation as a driver of atrial fibrillation. Frontiers in cardiovascular medicine, 7. doi: 10.3389/fcvm.2020.00062
