Використання експрес-тестів в практиці сімейних лікарів та педіатрів
Анотація
Швидка постановка діагнозу значно скорочує очікування пацієнта на отримання ефективної лікарської допомоги. У зв’язку з цим все більшої актуальності в світі набувають швидкі або POC-тести. Проте, частота їхнього використання, забезпеченість медичних закладів тестами, обізнаність лікарів стосовно діагностичних можливостей та потреба в них наразі є нез’ясованою. Метою нашого дослідження було визначення рівня поінформованості лікарів стосовно використання експрес-тестів на грип, РС-вірус, b-гемолітичний стрептокок групи А та лабораторних маркерів запалення у вигляді POC-тестів у щоденній практиці. Дослідження проводилось шляхом опитування 78 лікарів-педіатрів та сімейних лікарів Києва та Київської області, які працюють на первинній та вторинній ланках надання медичної допомоги. Для опитування була використана анкета від EAPRASnetT (European Academy of Paediatrics Research in Ambulatory Settings network). Наші дослідження показали, що лікарі стаціонару більш поінформовані щодо використання експрес-діагностики та більше готові до її використання в лікувально-діагностичному процесі. Швидкий антигенний тест на грип є доступним для переважної більшості лікарів стаціонару (78%) та лише половини амбулаторних лікарів (46,3%). Половина лікарів первинної ланки (56,1%) та переважна більшість фахівців на вторинному етапі (73%) готові використовувати цей тест в практиці, якщо він буде доступним. Результати нашого дослідження також продемонструвало більш високу прихильність до даного швидкого тесту саме лікарів стаціонару, оскільки лише 2,7% з них хотіли б підтвердити результати POC-тестів лабораторним дослідженням (порівняно із 22% лікарів амбулаторій). Швидкий тест на респіраторно-синцитіальний вірус готові використовувати більшість лікарів як амбулаторії (61%), так і стаціонару (75,7%). Лише 2,7% лікарів стаціонару хотіли б мати його лабораторну версію, лікарі ж амбулаторії були б задоволені експрес тестом.. Проте, через поки що недостатню довіру, у 14,6% випадків хотіли б підтвердити його результати лабораторним тестуванням. Експрес-тест на виявлення b-гемолітичного стрептококу групи А в амбулаторії використовують близько третини лікарів (39%), проте половина (51,2%) заявила про необхідність даного тесту та його не доступність. В стаціонарі ж отримані дані виявились протилежними: половина лікарів вже використовує даний тест (59,5%), а ще третина хотіла б його мати (35,1%). Швидкий тест на С-реактивний білок слабо використовується лікарями обох ланок медичної допомоги (12,2% в амбулаторії та 29,7% в стаціонарі) через низьку забезпеченість та недостатню обізнаність. Це підтверджується даними про те, що 75,6% лікарів первинного та 64,9% - вторинного прийому зазначили, що тест не доступний, але вони готові використовувати даний тест при наявності. POC-тест на С-реактивний протеїн в більшій мірі використовують в стаціонарі, ніж в поліклініці. На амбулаторному етапі 12,2% лікарів взагалі не вважають за доцільне застосовувати С-реактивний білок в діагностиці захворювань, в стаціонарі ж таких лікарів 5%. Недовіру до експрес-тесту на СРБ висловили близько 10% лікарів в обох групах, оскільки хотіли б використовувати лише лабораторний варіант. Сумніви щодо точності мали майже вдвічі більша кількість лікарів амбулаторії, оскільки частіше хотіли б перевірити його за допомогою лабораторної версії (19,5% проти 10,8% лікарів стаціонару). Отже, в поліклініці кожен п’ятий лікар використав би як лабораторну, так і POC-версію. Експрес-тест на прокальцитонін використовується кожним 5-им лікарем стаціонару і лише 7% - первинної ланки, що можна пов’язати з низькою доступність тесту в лікарській практиці, поганою забезпеченістю медичних закладів POC-тестами, оскільки 62,2% та 78% лікарів стаціонару та поліклініки відповіли, що користувалися б ним, якби він був доступним. Що стосується повного загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою, то його POC-версію хотіли б використати лише 17,1% та 35,5% лікарів поліклініки та стаціонару. Опитані лікарі краще б надали перевагу лабораторній версії тесту. Отже, необхідно збільшувати обізнаність лікарів, особливо первинної ланки, щодо сучасних методів діагностики, а саме практики застосування POC-тестів та зробити їх більш доступними, що значно б покращило діагностику та лікування пацієнтів, мало б позитивний вплив на здоров’я населення в цілому та суттєвий економічний ефект.
Посилання
Ang, C., Lou, D., Hu, L., Chen, W., Zhu, Y., Guo, Z., Gu, N., & Zhang, Y. (2018). A Rapid Test Strip for Diagnosing Glycosylated Hemoglobin (HbA1c) Based on Fluorescent Affinity Immunochromatography. Analytical sciences : the international journal of the Japan Society for Analytical Chemistry, 34(10), 1117–1123. https://doi.org/10.2116/analsci.18P135
Binh, V. N., Dang, N., Anh, N., Ky, L. X., & Thai, P. K. (2018). Antibiotics in the aquatic environment of Vietnam: Sources, concentrations, risk and control strategy. Chemosphere, 197, 438–450. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2018.01.061
Cantón, R., Gijón, D., & Ruiz-Garbajosa, P. (2020). Antimicrobial resistance in ICUs: an update in the light of the COVID-19 pandemic. Current opinion in critical care, 26(5), 433–441. https://doi.org/10.1097/MCC.0000000000000755
Chen, H., Liu, K., Li, Z., & Wang, P. (2019). Point of care testing for infectious diseases. Clinica chimica acta; international journal of clinical chemistry, 493, 138–147. https://doi.org/10.1016/j.cca.2019.03.008
Dzisʹ I.YE., Tomashevskaya A.YA., Dzisʹ YE.I., & Danysh, O. Y. (2017). Prohnostychne znachennya markeriv systemnoho zapalennya dlya perebihu nehodzhkinsʹkykh limfom i khronichnoyi limfotsytarnoyi leykemiyi. Ukrayinsʹkyy medychnyy chasopys, (3), 153-156.
Espadas Maciá, D., Flor Macián, E. M., Borrás, R., Poujois Gisbert, S., & Muñoz Bonet, J. I. (2018). Infección por estreptococo pyogenes en la edad pediátrica: desde faringoamigdalitis aguda a infecciones invasivas [Streptococcus pyogenes infection in paediatrics: from pharyngotonsillitis to invasive infections]. Anales de pediatria (Barcelona, Spain : 2003), 88(2), 75–81. https://doi.org/10.1016/j.anpedi.2017.02.011
Henry, B. M., Benoit, S. W., de Oliveira, M., Hsieh, W. C., Benoit, J., Ballout, R. A., Plebani, M., & Lippi, G. (2020). Laboratory abnormalities in children with mild and severe coronavirus disease 2019 (COVID-19): A pooled analysis and review. Clinical biochemistry, 81, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2020.05.012
Hirst, J. A., Stevens, R. J., Smith, I., James, T., Gudgin, B. C., & Farmer, A. J. (2017). How can point-of-care HbA1c testing be integrated into UK primary care consultations? - A feasibility study. Diabetes research and clinical practice, 130, 113–120. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2017.05.014
Hu, R., Han, C., Pei, S., Yin, M., & Chen, X. (2020). Procalcitonin levels in COVID-19 patients. International journal of antimicrobial agents, 56(2), 106051. https://doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2020.106051
Janko, N., Majeed, A., Kemp, W., & Roberts, S. K. (2020). Viscoelastic Tests as Point-of-Care Tests in the Assessment and Management of Bleeding and Thrombosis in Liver Disease. Seminars in thrombosis and hemostasis, 46(6), 704–715. https://doi.org/10.1055/s-0040-1715475
Jingjing, S., Yanshu, Z., Yu, L., Qindong, S., Xue, W., Lei, Z., Yingli, H., & Litao, G. (2019). Factors related to antibiotic-associated diarrhea in patients in the intensive care unit receiving antifungals: a single-center retrospective study. The Journal of international medical research, 47(5), 2067–2076. https://doi.org/10.1177/0300060519836305
Kip, M., Hummel, J. M., Eppink, E. B., Koffijberg, H., Hopstaken, R. M., IJzerman, M. J., & Kusters, R. (2019). Understanding the adoption and use of point-of-care tests in Dutch general practices using multi-criteria decision analysis. BMC family practice, 20(1), 8. https://doi.org/10.1186/s12875-018-0893-4
Lichtinger, U., Greifenberg, V., & Gessner, A. (2020). „Antibiotic-stewardship“(ABS)-Strategien in der urologischen Praxis und Klinik [Antibiotic stewardship (ABS)-strategies for urologists in private practice and hospitals]. Der Urologe. Ausg. A, 59(12), 1472–1479. https://doi.org/10.1007/s00120-020-01385-5
Mahomedov S., Kravchenko, O. M., Kolov, H. B., & Shevchuk, A. V. (2018). Prokalʹtsytonin yak biokhimichnyy marker pry diahnostytsi zapalʹnykh protsesiv (ohlyad literatury). Visnyk ortopediyi, travmatolohiyi ta protezuvannya, (1), 63-67.
Ong, D., & Poljak, M. (2020). Smartphones as mobile microbiological laboratories. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 26(4), 421–424. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2019.09.026
Pathak, A., & Agrawal, A. (2019). Evolution of C-Reactive Protein. Frontiers in immunology, 10, 943. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.00943
Rietmeijer, C. A., Mungati, M., Kilmarx, P. H., Barr, B. T., Gonese, E., Kularatne, R. S., Lewis, D. A., Klausner, J. D., Rodgers, L., & Handsfield, H. H. (2019). Performance of a Dual Human Immunodeficiency Virus/Syphilis Rapid Test Compared With Conventional Serological Testing for Syphilis and Human Immunodeficiency Virus in a Laboratory Setting: Results From the Zimbabwe STI Etiology Study. Sexually transmitted diseases, 46(9), 584–587. https://doi.org/10.1097/OLQ.0000000000001022
Sahli, S. D., Rössler, J., Tscholl, D. W., Studt, J. D., Spahn, D. R., & Kaserer, A. (2020). Point-of-Care Diagnostics in Coagulation Management. Sensors (Basel, Switzerland), 20(15), 4254. https://doi.org/10.3390/s20154254
Xia, W., Shao, J., Guo, Y., Peng, X., Li, Z., & Hu, D. (2020). Clinical and CT features in pediatric patients with COVID-19 infection: Different points from adults. Pediatric pulmonology, 55(5), 1169–1174. https://doi.org/10.1002/ppul.24718
Yao, Z., Zhang, Y., & Wu, H. (2019). Regulation of C-reactive protein conformation in inflammation. Inflammation research : official journal of the European Histamine Research Society ... [et al.], 68(10), 815–823. https://doi.org/10.1007/s00011-019-01269-1