Аналіз рекомендацій фармацевтичних працівників щодо ранозагоювальних лікарських засобів в україні

Анотація

У структурі побутового травматизму виникнення поверхневих ран залишається однією із найактуальніших проблем по всяк час. Щороку близько 40 % населення отримують ушкодження шкірного покриву: садени, подряпини, тріщини, нагноєння, порізи, пролежні тощо. Проблема вибору підходящого лікарського засобу постає гостро, оскільки цим у більшості займаються провізори та фармацевти, а звернення до лікарів як фахівців є мінімальним. Працівники аптеки здійснюють фармацевтичну опіку, проводять індивідуальний аналіз початкової інформації щодо механізму утворення раневої поверхні, аналізують попередній досвід задоволення потреб споживачів та формують так звані домінуючі лікарські засоби, що як наслідок будуть лідерами продажу. Станом на січень 2021 року асортимент зовнішніх м’яких лікарських засобів, що застосовують для лікування раневої поверхні налічує 270 торгових назв відповідно даним Державного реєстру лікарських засобів України. До їхнього складу входять 62 найменувань активних фармацевтичних інгредієнтів. У більшості наявних на ринку України лікарських засобів у інструкції для медичного застосування зазначено однаковий вид терапевтичної активності – репаративна, протимікробна (антисептична), протизапальна, в’яжуча, протинабрякова, захисна та пом’якшувальна дія. Зрештою їх ефективність за рівнем задоволення потреб пацієнтів різниться так само як і цінова категорія. З-посеред наявного широкого асортименту лікарських засобів вибір оптимального за складом та раціонального за видом лікарської форми викликає певні труднощі. Аналізуючи фармацевтичний ринок України м’яких лікарських засобів для загоювання ран відповідно АТС-класифікації визначено, що вони представлені трьома групами: D03 –  засоби для лікування ран  і виразкових уражень, D06 – антибіотики та хіміотерапевтичні препарати для використання в дерматології, D08 – антисептичні та дезінфікуючі засоби. Дослідження ринку за лікарською формою довели перевагу мазей – 67,3 %. Креми займають  26,5 %, гелі – 10,2 %, лініменти – 6,1 %,  а желе  лише 2,0 % ринку. Проведений аналіз показав, що 59,2 % препаратів випускаються вітчизняними підприємствами, а 40,8 % – закордонними виробниками. Щодо рекомендацій до застосування їх можна розподілити так: для І-ї фази раневого процесу – 48,9 %, для І-ї та ІІ-ї фаз – 12,2 % , для ІІ-ї фази – 10,2 %, для ІІ-ї та ІІІ-ї фаз – 26,4 %, для ІІІ-ї фази – 2,0%.

Стаття підсумовує результати проведеного анкетування фармацевтичних фахівців щодо наявних на ринку безрецептурних ранозагоювальних лікарських засобів, які є найбільш рекламованими та рекомендованими працівниками аптечних закладів. Метою нашої роботи було виділити серед зареєстрованих на українському ринку доступні безрецептурні лікарські засоби ранозагоювальної дії, які найбільше просуваються та рекомендуються фармацевтичними працівниками. Це допомогло б висвітлити реальну картину відпуску тих чи інших найменувань лікарських засобів, провести аналіз складових лідируючих препаратів, та, як результат додаткових досліджень, у подальшому запропонувати модель комплексної фармацевтичної розробки нового ранозагоювального лікарського засобу у раціональній лікарській формі з безпечними та ефективними активними інгредієнтами. Перелік зареєстрованих лікарських засобів укладався відповідно даним Державного реєстру лікарських засобів України (зареєстровані торгові назви препаратів). Основним методом збору інформації стало анкетування, проведене індивідуально вручну серед 46 респондентів та у електронному вигляді – 130 осіб таргетної аудиторії. Анкета містила конкретні ситуативні задачі та питання, що стосувалися практичного досвіду провізора та фармацевта.  Отримані дані підлягали системному та статистичному аналізу. Анкета містила 12 запитань, серед яких 5 потребували розгорнутої відповіді. Загалом було отримано 342 відгуки на 36 торгових назв лікарських засобів при відповіді на запитання щодо рекомендації препарату для швидкого загоєння саден та подряпин. Різні препарати, що сприяють швидкому загоєнню раневої поверхні (мазь «Бепантен®», мазь «Левомеколь», гель «Пантестин-Дарниця®» та крем «Рятівник»), виявлено у найбільшій кількості відгуків. Визначено, що більшість фармацевтичних фахівців обирали м’які лікарські форми, до складу яких входить декспантенол, для загоєння легких опікових ран (крем і мазь «Бепантен®», «Д-пантенол», «Пантекрем», «Пантексол-Ядран», «ХепіДерм-Здоров’я»). Фармацевтичні фахівці рекомендують «Контрактубекс®» гель та «Солкосерил» гель ​​здебільшого для пришвидшення загоєння раневої поверхні та мінімізації подальшого розвитку косметичного рубця. Лише 1/3 респондентів рекомендували б відвідувачу аптеки звернутися до лікаря чи косметолога для огляду дефекту шкіри та отримати кваліфікованої консультативної допомоги. Рекомендації фармацевтичних фахівців щодо неглибоких порізів переважно визначались антисептичними препаратами. Більшість опитаних обирали розчини йоду. Отримано 264 відгуки щодо 32 торгових назв лікарських засобів для ефективного лікування пролежнів. Респонденти віддали перевагу використанню препаратів оксиду цинку. За результатами дослідження думки опитаних фармацевтичних фахівців встановлено спрямованість надання переваги м’яким лікарським формам (мазі, креми тощо) для терапії різноманітних раневих поверхонь (садна та подряпини, опіки, рубці, пролежні). Лікарські форми засобів для лікування різаних ран були винятком. Розчини та новий вид пластирів – шкірний клей, були препаратами вибору у цій групі. Варто відзначити, що фітопрепарати практично не фігурували серед відповідей респондентів.