Оцінка порушення регуляції серцево-судинної системи у хворих після перенесеного геморагічного інсульту як ускладнення гіпертонічної хвороби
Анотація
Метою дослідження було порівняти показники артеріального тиску та електрокардіограми, оцінені за їх добовим моніторуванням, та анамнестичні дані щодо перенесеної легкої черепно-мозкової травми між групою хворих на гіпертонічну хворобу через ≥6 міс. після перенесеного геморагічного інсульту та групою хворих на гіпертонічну хворобу без ускладнень. Матеріали і методи. Загальна кількість обстежених хворих склала 198 осіб, які були поділені на 2 групи: основна (n=94; вік – 54,4±8,8 років, М±σ) та контрольна (n=104; вік – 53,7±8,9 років). Хворі основної групи перенесли геморагічний інсульт як ускладнення гіпертонічної хвороби ≥6 міс. тому. У контрольну групу потрапили хворі на гіпертонічну хворобу, стадія ІІ. В обох групах хворих визначали показники добового моніторування артеріального тиску та електрокардіограми. Результати. Показники добового моніторування артеріального тиску в основній групі та контрольній, відповідно: середній систолічний артеріальний тиск вдень 109,6±1,6 та 121,1±1,1 мм рт. ст., мінімальний – 74,4±2,0 та 82,3±12,5 мм рт. ст., максимальний – 168,2±1,9 та 161,9±1,7 мм рт. ст., p<0,05. Показники сігма систолічного артеріального тиску вдень (17,9±0,6) та його середньої реальної варіабельності (11,31±0,26 мм рт. ст.) були більшими в основній групі (p<0,05). Показник гіпербаричного навантаження систолічного артеріального тиску вдень був більшим в основній групі і становив 403,6±25,9 проти 231,7±12,1 мм рт. ст.×год у контрольній (p<0,05). Середня, мінімальна та максимальна частота серцевих скорочень вночі була достовірно меншою в основній групі (p<0,05). Показник QTcmin був достовірно меншим в основній групі на відміну від контрольної – 286,28±43,34 та 336,69±22,55, а його дисперсія – більшою – 232,56±44,55 та 188,31±33,67 (p<0,05). З анамнестичних даних було виявлено достовірно більшу поширеність перенесеної в минулому легкої черепно-мозкової травми в основній групі – у 37,4% (35 хворих з 94) – відносно контрольної (13,5% (14 осіб зі 104)), p<0,05. Висновки: Результати дослідження вказують на більший діапазон варіабельності артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інсультом, яка може бути спричинена порушенням авторегуляції згідно з даними інтервалу QTc. У поєднанні з порушеннями мозкового кровообігу, спричиненими ушкодженням головного мозку внаслідок геморагічного інсульту окремо або в поєднанні з легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі, такий стан показників може призвести до розвитку повторного інсульту.
Метою дослідження було порівняти показники артеріального тиску та електрокардіограми, оцінені за їх добовим моніторуванням, та анамнестичні дані щодо перенесеної легкої черепно-мозкової травми між групою хворих на гіпертонічну хворобу через ≥6 міс. після перенесеного геморагічного інсульту та групою хворих на гіпертонічну хворобу без ускладнень. Матеріали і методи. Загальна кількість обстежених хворих склала 198 осіб, які були поділені на 2 групи: основна (n=94; вік – 54,4±8,8 років, М±σ) та контрольна (n=104; вік – 53,7±8,9 років). Хворі основної групи перенесли геморагічний інсульт як ускладнення гіпертонічної хвороби ≥6 міс. тому. У контрольну групу потрапили хворі на гіпертонічну хворобу, стадія ІІ. В обох групах хворих визначали показники добового моніторування артеріального тиску та електрокардіограми. Результати. Показники добового моніторування артеріального тиску в основній групі та контрольній, відповідно: середній систолічний артеріальний тиск вдень 109,6±1,6 та 121,1±1,1 мм рт. ст., мінімальний – 74,4±2,0 та 82,3±12,5 мм рт. ст., максимальний – 168,2±1,9 та 161,9±1,7 мм рт. ст., p<0,05. Показники сігма систолічного артеріального тиску вдень (17,9±0,6) та його середньої реальної варіабельності (11,31±0,26 мм рт. ст.) були більшими в основній групі (p<0,05). Показник гіпербаричного навантаження систолічного артеріального тиску вдень був більшим в основній групі і становив 403,6±25,9 проти 231,7±12,1 мм рт. ст.×год у контрольній (p<0,05). Середня, мінімальна та максимальна частота серцевих скорочень вночі була достовірно меншою в основній групі (p<0,05). Показник QTcmin був достовірно меншим в основній групі на відміну від контрольної – 286,28±43,34 та 336,69±22,55, а його дисперсія – більшою – 232,56±44,55 та 188,31±33,67 (p<0,05). З анамнестичних даних було виявлено достовірно більшу поширеність перенесеної в минулому легкої черепно-мозкової травми в основній групі – у 37,4% (35 хворих з 94) – відносно контрольної (13,5% (14 осіб зі 104)), p<0,05. Висновки: Результати дослідження вказують на більший діапазон варіабельності артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інсультом, яка може бути спричинена порушенням авторегуляції згідно з даними інтервалу QTc. У поєднанні з порушеннями мозкового кровообігу, спричиненими ушкодженням головного мозку внаслідок геморагічного інсульту окремо або в поєднанні з легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі, такий стан показників може призвести до розвитку повторного інсульту.
Посилання
Audrey, S., Procter, S. Employers’ views of promoting walking to work: a qualitative study. Int J Behav Nutr Phys Act 12, 12 (2015). https://doi.org/10.1186/s12966-015-0174-8
Avolio, A., Kim, M. O., Adji, A., Gangoda, S., Avadhanam, B., Tan, I., & Butlin, M. (2018). Cerebral Haemodynamics: Effects of Systemic Arterial Pulsatile Function and Hypertension. Current hypertension reports, 20(3), 20. https://doi.org/10.1007/s11906-018-0822-x
Baldi, I., Azzolina, D., Berchialla, P., Gregori, D., Scotti, L., & Corrao, G. (2017). Comorbidity-adjusted relative survival in newly hospitalized heart failure patients: A population-based study. International journal of cardiology, 243, 385–388. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.05.080
Боєв С.С., Доценко .Я., Шехунова І.О., & Герасименко Л.В. (2018). Хронотерапія артеріальної гіпертонії: сучасний стан питання. Артериальная гипертензия, 6(62).
Clausen, M., Pendergast, D. R., Willer, B., & Leddy, J. (2016). Cerebral Blood Flow During Treadmill Exercise Is a Marker of Physiological Postconcussion Syndrome in Female Athletes. The Journal of head trauma rehabilitation, 31(3), 215–224. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000145
Esterov, D., & Greenwald, B. D. (2017). Autonomic Dysfunction after Mild Traumatic Brain Injury. Brain sciences, 7(8), 100. https://doi.org/10.3390/brainsci7080100
Fauci, A. S. (2015). Harrison's principles of internal medicine. McGraw-Hill Education. /Citations pp. 4660-4661/.
Глушко, А. В., & Литвиненко, Н. В. (2016). Клініко-гемостазіологічні характеристики в дебюті геморагічного інсульту. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії, 16(2 (54)).
Hilz, M. J., Wang, R., Markus, J., Ammon, F., Hösl, K. M., Flanagan, S. R., Winder, K., & Koehn, J. (2017). Severity of traumatic brain injury correlates with long-term cardiovascular autonomic dysfunction. Journal of neurology, 264(9), 1956–1967. https://doi.org/10.1007/s00415-017-8581-1
Iimuro, S., Imai, E., Watanabe, T., Nitta, K., Akizawa, T., Matsuo, S., Makino, H., Ohashi, Y., & Hishida, A. (2015). Hyperbaric area index calculated from ABPM elucidates the condition of CKD patients: the CKD-JAC study. Clinical and experimental nephrology, 19(1), 114–124. https://doi.org/10.1007/s10157-014-0965-2
Jaeger, M., Soehle, M., Schuhmann, M. U., & Meixensberger, J. (2012). Clinical significance of impaired cerebrovascular autoregulation after severe aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Stroke, 43(8), 2097–2101. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.112.659888
Kirkpatrick, L. A., & Feeney, B. C. (2014). A simple guide to IBM SPSS: for version 22.0. Nelson Education.
Koide, M., Ferris, H. R., Nelson, M. T., & Wellman, G. C. (2021). Impaired cerebral autoregulation after subarachnoid hemorrhage: a quantitative assessment using a mouse model. Frontiers in Physiology, 12, 710. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.688468
Коваленко В.Н. (2008). Керівництво по кардіології, 1424.
Ma, H., Guo, Z. N., Sun, X., Liu, J., Lv, S., Zhao, L., Guo, W., Jin, H., & Yang, Y. (2017). Hematoma volume is a predictive factor of disturbed autoregulation after spontaneous intracerebral hemorrhage. Journal of the neurological sciences, 382, 96–100. https://doi.org/10.1016/j.jns.2017.09.035
Malik, S., Abdul Sattar, R., Shah, S., Rehman, H., Tahira, & Ismail, M. A. (2013). Frequency of QTc prolongation in patients with hemorrhagic stroke. Journal of Ayub Medical College, Abbottabad : JAMC, 25(3-4), 75–77.
Мальцева, М. С., Волков, Д. Є., ГунаєваКручина, О. О., & Яблучанський, М. І. (2014). Клас тривалості інтервалу QTc і функціональні показники кровообігу в пацієнтів у гострий післяопераційний період у різних режимах електрокардіостимуляції. Медицина транспорту України, (2), 40-46.
Mena, L. J., Felix, V. G., Melgarejo, J. D., & Maestre, G. E. (2017). 24-Hour Blood Pressure Variability Assessed by Average Real Variability: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of the American Heart Association, 6(10), e006895. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.006895
Pavão, M. L. R. C., Ono, V. C., Arfelli, E., Simões, M. V., Marin Neto, J. A., & Schmidt, A. (2014). Morte Súbita Cardíaca e Síndrome do QT Curto. Arquivos Brasileiros de Cardiologia, 103(3), e37-e40. DOI: 10.5935/abc.20140133
Пустовойтова, Н. И., & Мартимьянова, Л. А. (2012). Значение продолжительности интервала QT ЭКГ у пациентов с артериальной гипертензией. Вестник Харьковского национального университета имени ВН Каразина. Серия «Медицина», (23 (998)).
Радченко, А. Д. (2015). Современные аспекты контроля артериального давления: достаточно ли рутинного измерения?(часть i). Артериальная гипертензия, (1 (39)).
Школьник, В. М., Науменко, Л. Ю., Фесенко, Г. Д., Голик, В. А., & Коваль, М. Є. (2015). Наслідки черепно-мозкової травми як причина інвалідності: проблеми експертизи. Вісник проблем біології і медицини, (2 (4)), 202-206.
Skandsen, T., Nilsen, T. L., Einarsen, C., Normann, I., McDonagh, D., Haberg, A. K., & Vik, A. (2019). Incidence of Mild Traumatic Brain Injury: A Prospective Hospital, Emergency Room and General Practitioner-Based Study. Frontiers in neurology, 10, 638. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00638
Sung, C. W., Lee, H. C., Chiang, Y. H., Chiu, W. T., Chu, S. F., Ou, J. C., Tsai, S. H., Liao, K. H., Lin, C. M., Lin, J. W., Chen, G. S., Li, W. J., & Wang, J. Y. (2016). Early dysautonomia detected by heart rate variability predicts late depression in female patients following mild traumatic brain injury. Psychophysiology, 53(4), 455–464. https://doi.org/10.1111/psyp.12575
Світлик, Ю. О. (2014). Динаміка показників коригованого інтервалу QT і дисперсії інтервалу QT та їх прогностичне значення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні епідуральної анестезії із застосуванням різних місцевих анестетиків. Медицина неотложных состояний, (6), 98-102.
Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Геморагічний інсульт (внутрішньо мозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив)». Наказ Міністерства охорони здоров’я України 17.04.2014 № 275.
Візір, В. А., Деміденко, О. В., Гончаров, О. В., & Полякова, Г. В. (2018). Гіпертонічна хвороба. Вторинні артеріальні гіпертензії. Нейроциркуляторна дистонія. Модуль 2. Ч. 2.
Зозуля, А. І., & Кіт, І. В. (2013). Геморагічний інсульт: етіологія, патогенез, клініка, лікування (огляд літератури). Ліки України, (8), 4-9.
Зозуля, І. С., Головченко, Ю. І., Зозуля, А. І., Онопрієнко, О. П., & Волосовець, А. О. (2015). Основні принципи діагностики, формування діагнозу, лікування та профілактики мозкового інсульту. Український медичний часопис, (5), 34-38.
