Вплив реабілітаційних заходів на якість та повноцінність життя пацієнтів із протезами нижніх кінцівок
Анотація
Якість та повноцінність життя доволі часто визнають важливим показником для оцінки результативності реабілітаційних заходів для людей із ампутаційними дефектами нижніх кінцівок. Разом із тим хоч сама тема доволі актуальна та важлива, кількість досліджень, що були би присвячені множинності цих факторів, що безпосередньо впливають на це питання, досі доволі обмежена. Подібного роду оцінки стають із кожним роком все більше необхідні для демонстрації змін пов'язаних із оперативним втручанням у анатомічну цілісність організму людини та наслідки, які неодмінно відбуваються із плином часу. За статистичними даними в Україні виконується більше 10 тисяч ампутацій на різних сегментах. Аналіз причин, навіщо людям потрібно робити саме цю операцію, виявив що більшість з них (75%) здійснюється у зв'язку із захворюванням серцево-судинної системи, а точніше: цукровий діабет, хронічна ішемія нижніх кінцівок, атеросклероз та облітеруючий ендартеріїт. Подібні підстави ампутації характерні для осіб середнього та похилого вікових груп. Саме тому реабілітації даних категорій пацієнтів, після ампутації нижніх кінцівок, визначається значними локомоторними порушеннями, що обмежують людину у самостійному пересуванні, самообслуговуванні, порушенні осанки, зниженні толерантності організму до фізичних навантажень та, як наслідок, вираженим обмеженням життєдіяльності. Реабілітаційні заходи щодо даного контингенту осіб варто оцінювати і з точки зору соціальних та моральних переваг, як для людини із ампутацією, так і для близьких та оточуючих його людей. Своєчасна та ефективна фізична реабілітація дає також значну економічну вигоду, так як звільняє від значних витрат ресурсів на догляд за хворими спеціального персоналу, а також родичів, нерідко вимушених залишити свою професійну діяльність у зв'язку із необхідністю догляду за близькою людиною. Для того щоб оцінити якість життя пацієнтів із ампутацією нижніх кінцівок та впливу реабілітаційних заходів на ці показники, було проведено дослідження 32 пацієнтів, яких спостерігали в реабілітаційному центрі на базі Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. На додаток до анкети SF-36 функціональної оцінки відбувалась апробація розробленого Індексу пересування на протезі. Результати показали, що індивідуальний підхід до реабілітаційного процесу більш ефективний, ніж робота за типовою програмою без змін у ній, а також можливу зручність використання індексу ходьби на протезі для оцінки ефективності оволодіння протезом нижньої кінцівки пацієнтом.
Посилання
Wurdeman, S. R., Stevens, P. M., & Campbell, J. H. (2018). Mobility Analysis of AmpuTees (MAAT I): Quality of life and satisfaction are strongly related to mobility for patients with a lower limb prosthesis. Prosthetics and orthotics international, 42(5), 498-503.
Болотов, Д. Д., Русакевич, А. П., & Стариков, С. М. (2019). Оценка толерантности к физической нагрузке у пациентов с ампутационными дефектами нижних конечностей. Вестник восстановительной медицины, (2 (90)).
Верескун, Р. В., & Петросянц, С. В. (2018). Использование коррекции соматосенсорной памяти с целью профилактики развития фантомной боли после ампутации нижних конечностей. Боль. Суставы. Позвоночник, 8(3), 140-143.
Журавский, А. Ю., & Бодяков, М. И. (2018). Коррекция осанки в процессе восстановления двигательных функций у людей с ампутацией нижних конечностей.
Зеленова, О. В., Митиш, В. А., Пасхалова, Ю. С., & Абрамов, С. И. (2018). Пациентская модель для хирургического лечения и реабилитации синдрома диабетической стопы. Раны и раневые инфекции. Журнал имени профессора БМ Костючёнка, 5(2).
Метько, Е. Е., & Полянская, А. В. (2018). Опросник SF-36 как метод оценки качества жизни человека. APRIORI. Cерия: Естественные и технические науки, (5), 5-5.
Метько, Е. Е., & Полянская, А. В. (2018). Опросник SF-36 как метод оценки качества жизни человека. APRIORI. Cерия: Естественные и технические науки, (5), 5-5.
Сайко, А. В. (2018). Современное состояние проблемы фантомной боли. Международный неврологический журнал, (4 (98)).
Смирнова, Л. М. (2018). Биомеханические показатели перегрузки сохранной конечности у пациентов с ампутацией голени, бедра или вычленением в тазобедренном суставе. Гений ортопедии, 24(1).
Струк, М. А., & Ткаченко, В. Д. (2018). Возможности зеркальной терапии в реабилитации пациентов с фантомным и регионарным болевыми синдромами. Российский журнал боли, 56(2), 265-266.
Сусляев, В. Г., Владимирова, О. Н., Сокуров, А. В., Ермоленко, Т. В., Жданов, Ю. И., & Горчанинов, О. Н. (2018). Проблемы оказания первичной протезно-ортопедической помощи в мегаполисе. Вестник Российской военно-медицинской академии, (2), 90-98.
