Клінічні особливості тривожного розладу в постковідному синдромі та пошук його предикторів
Анотація
у статті узагальнено та описано клінічні особливості тривожних розладів при пост-COVID-19 синдромі. Психічні та неврологічні розлади займають провідне місце в структурі пост-COVID-19 синдрому. Останні дослідження свідчать про збільшення захворюваності на тривожні розлади у людей після перенесеного COVID-19. Проте досі не виявлено клінічних або лабораторних предикторів розвитку тривожних розладів після COVID-19. Тому, метою нашого дослідження було описати клінічні особливості тривожних розладів у пост-COVID-19 період та розробити математичну прогностичну модель для визначення потенційних предикторів постковідного тривожного розладу. Ми провели клінічне дослідження «випадок-контроль», в якому взяли участь 145 чоловіків та жінок, які були розділені на 2 групи, а саме: група 1 – пацієнти, які перехворіли на COVID-19 протягом останніх 6 місяців та група 2 – особи, які не хворіли на COVID-19 протягом останніх 6 місяців. Клінічне інтерв’ю включало реєстрацію симптомів дебюту та часу дебюту щодо епізоду COVID-19. Для оцінки загального рівня тривожності використовувався опитувальник тривоги Бека. Для оцінки особистісної та ситуаційної тривожності використовувався опитувальник Спілбергера-Ханіна. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми EZR Statistics 1.54. Тривожні розлади протягом перших 6 місяців після COVID-19 розвиваються частіше, ніж у тих, хто не хворів цим захворюванням протягом останніх шести місяців. Пацієнти, які перехворіли на COVID-19 протягом останніх 5-24 тижнів, мають підвищений ризик тривожних розладів у цей період, тому потребують ретельного медичного нагляду та достатньої обізнаності щодо ймовірних симптомів. Люди з постковідним тривожним розладом повідомили про наявність вегетативних симптомів, включаючи підвищену пітливість і тахікардію, відчуття внутрішньої порожнечі, а також порушення циркадного ритму у вигляді труднощів із засипанням і пробудженням у потрібний час. Слід зазначити, що загальна частота виявлення тривожних розладів у пост-COVID-19 періоді зростає. Встановлено, що ризик розвитку постковідного тривожного розладу знижується при знанні факту контакту з інфікованою людиною до початку COVID-19 і зростає при підвищеному вихідному рівні особистісної тривожності. Порушення циркадного ритму, зокрема зсув фаз сну та патологічна втома, можуть бути предикторами постковідного тривожного розладу.
Посилання
Anaya, J.-M., Rojas, M., Salinas, M. L., Rodríguez, Y., Roa, G., Lozano, M., Rodríguez-Jiménez, M., Montoya, N., Zapata, E., Monsalve, D. M., Acosta-Ampudia, Y., & Ramírez-Santana, C. (2021). Post-COVID syndrome. A case series and comprehensive review. Autoimmunity Reviews, 20(11), 102947.
Attademo, L., & Bernardini, F. (2021). Are dopamine and serotonin involved in COVID-19 pathophysiology? The European Journal of Psychiatry, 35(1), 62–63.
Bäuerle, A., Teufel, M., Musche, V., Weismüller, B., Kohler, H., Hetkamp, M., Dörrie, N., Schweda, A., & Skoda, E.-M. (2020). Increased generalized anxiety, depression and distress during the COVID-19 pandemic: a cross-sectional study in Germany. Journal of Public Health, 42(4), 672–678.
Bergman, Y. S., Cohen-Fridel, S., Shrira, A., Bodner, E., & Palgi, Y. (2020). COVID-19 health worries and anxiety symptoms among older adults: the moderating role of ageism. International Psychogeriatrics, 32(11), 1371–1375.
Carod Artal, F. J. (2021). Síndrome post-COVID-19: epidemiología, criterios diagnósticos y mecanismos patogénicos implicados. Revista de Neurología, 72(11), 384.
Dani, M., Dirksen, A., Taraborrelli, P., Torocastro, M., Panagopoulos, D., Sutton, R., & Lim, P. B. (2021). Autonomic dysfunction in ‘long COVID’: rationale, physiology and management strategies. Clinical Medicine, 21(1), e63–e67.
de Sousa Moreira, J. L., Barbosa, S. M. B., Vieira, J. G., Chaves, N. C. B., Felix, E. B. G., Feitosa, P. W. G., da Cruz, I. S., da Silva, C. G. L., & Neto, M. L. R. (2021). The psychiatric and neuropsychiatric repercussions associated with severe infections of COVID-19 and other coronaviruses. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 106, 110159.
El Sayed, S., Shokry, D., & Gomaa, S. M. (2021). Post‐COVID‐19 fatigue and anhedonia: A cross‐sectional study and their correlation to post‐recovery period. Neuropsychopharmacology Reports, 41(1), 50–55.
Epstein, L. J., Cai, A., Klerman, E. B., & Czeisler, C. A. (2021). Resolving delayed sleep-wake phase disorder with a pandemic: two case reports. Journal of Clinical Sleep Medicine.
Fernández-de-las-Peñas, C., Palacios-Ceña, D., Gómez-Mayordomo, V., Cuadrado, M. L., & Florencio, L. L. (2021). Defining Post-COVID Symptoms (Post-Acute COVID, Long COVID, Persistent Post-COVID): An Integrative Classification. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(5), 2621.
Gupta, R., Grover, S., Basu, A., Krishnan, V., Tripathi, A., Subramanyam, A., Nischal, A., Hussain, A., Mehra, A., Ambekar, A., Saha, G., Mishra, K., Bathla, M., Jagiwala, M., Manjunatha, N., Nebhinani, N., Gaur, N., Kumar, N., Dalal, P., … Avasthi, A. (2020). Changes in sleep pattern and sleep quality during COVID-19 lockdown. Indian Journal of Psychiatry, 62(4), 370.
Huang, C., Huang, L., Wang, Y., Li, X., Ren, L., Gu, X., Kang, L., Guo, L., Liu, M., Zhou, X., Luo, J., Huang, Z., Tu, S., Zhao, Y., Chen, L., Xu, D., Li, Y., Li, C., Peng, L., … Cao, B. (2021). 6-month consequences of COVID-19 in patients discharged from hospital: a cohort study. The Lancet, 397(10270), 220–232.
Hussain, H., Ahmad, S., Tsagkaris, C., Asghar, Z., Aborode, A. T., Essar, M. Y., Shkodina, A. D., Oyeyemi, A. A., Ahmad, S., & Kamal, M. A. (2021). Effect of Sunlight on SARS-CoV-2: Enlightening or Lighting? Canadian Journal of Medicine, 3(1), 6–9.
Jiang, D. H., & McCoy, R. G. (2020). Planning for the Post-COVID Syndrome: How Payers Can Mitigate Long-Term Complications of the Pandemic. Journal of General Internal Medicine, 35(10), 3036–3039.
Jimeno-Almazán, A., Pallarés, J. G., Buendía-Romero, Á., Martínez-Cava, A., Franco-López, F., Sánchez-Alcaraz Martínez, B. J., Bernal-Morel, E., & Courel-Ibáñez, J. (2021). Post-COVID-19 Syndrome and the Potential Benefits of Exercise. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(10), 5329.
Kaidashev, I. P. (2020). Роль молекулярных часов циркадианных ритмов в патогенезе метаболического синдрома. Endokrynologia, 25(2), 158–170.
Lamprecht, B. (2020). Gibt es ein Post-COVID-Syndrom? Der Pneumologe, 17(6), 398–405.
Larsen, N. W., Stiles, L. E., & Miglis, M. G. (2021). Preparing for the long-haul: Autonomic complications of COVID-19. Autonomic Neuroscience, 235, 102841.
Lukiw, W. J., Pogue, A., & Hill, J. M. (2020). SARS-CoV-2 Infectivity and Neurological Targets in the Brain. Cellular and Molecular Neurobiology.
Plakun, E. M. (2020). Psychotherapy in the Post-COVID-19 Era. Journal of Psychiatric Practice, 26(4), 309–312.
Sher, L. (2021). Post-COVID syndrome and suicide risk. QJM: An International Journal of Medicine, 114(2), 95–98.
Shkodina, A., Tarianyk, K., & Boiko, D. (2020). Influence Of Sleep Disturbances On Cognitive Decline In Patients With Parkinson’s Disease. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 117(3), 58–67.
Soria‐Castro, R., Meneses‐Preza, Y. G., Rodríguez‐López, G. M., Romero‐Ramírez, S., Sosa‐Hernández, V. A., Cervantes‐Díaz, R., Pérez‐Fragoso, A., Torres‐Ruíz, J. J., Gómez‐Martín, D., Campillo‐Navarro, M., Álvarez‐Jiménez, V. D., Pérez‐Tapia, S. M., Chávez‐Blanco, A. D., Estrada‐Parra, S., Maravillas‐Montero, J. L., & Chacón‐Salinas, R. (2021). Severe COVID‐19 is marked by dysregulated serum levels of carboxypeptidase A3 and serotonin. Journal of Leukocyte Biology, 110(3), 425–431.
Szekanecz, Z., & Vályi-Nagy, I. (2021). Posztakut COVID–19 szindróma. Orvosi Hetilap, 162(27), 1067–1078.
Tarianyk, K. A., Lytvynenko, N. V., Shkodina, A. D., & Kaidashev, I. P. (2021). The Role Of Circadian Regulation Of Ghrelin Levels In Parkinson’s Disease (Literature Review). Wiadomości Lekarskie, 74(7), 1750–1753.
Yong, S. J. (2021). Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infectious Diseases, 53(10), 737–754.
Zhuang, X., Tsukuda, S., Wrensch, F., Wing, P. A. C., Schilling, M., Harris, J. M., Borrmann, H., Morgan, S. B., Cane, J. L., Mailly, L., Thakur, N., Conceicao, C., Sanghani, H., Heydmann, L., Bach, C., Ashton, A., Walsh, S., Tan, T. K., Schimanski, L., … McKeating, J. A. (2021). The circadian clock component BMAL1 regulates SARS-CoV-2 entry and replication in lung epithelial cells. IScience, 24(10), 103144.
Zolotovskaia, I. A., Shatskaia, P. R., Davydkin, I. L., & Shavlovskaya, O. A. (2021). Post-COVID-19 asthenic syndrome. Zhurnal Nevrologii i Psikhiatrii Im. S.S. Korsakova, 121(4), 25.
