Морфологічні зміни в тканинах м’якого піднебіння, що стоять за синдромом обструктивного апное сну: загальна картина та роль вірусу папіломи людини
Анотація
хропіння та синдром обструктивного апное сну (СОАС) є серйозною медичною проблемою, оскільки призводять до комплексу ускладнень з боку різних систем організму, порушують соціально-економічну сферу та стигматизують пацієнтів. На сьогоднішній день розроблено комплекс методів лікування, найефективнішими з яких є консервативна терапія з використанням CPAP та оперативні втручання – різні модифікації увулопалатофарингопластики. Однак лише невелика кількість досліджень з’ясувала патологію тканин м’якого піднебіння у пацієнтів із хронічним захворюванням та СОАС. Розуміння морфологічних змін є одним із ключових аспектів розробки лікувальної тактики. Метою поточного дослідження є обґрунтування вибору хірургічного втручання при лікуванні хропіння та СОАС шляхом опису морфологічних змін м’якого піднебіння та оцінки впливу ВПЛ-інфекції на прогресування ремоделювання м’якого піднебіння. Дослідження включало зразки м’яких тканин піднебіння, які були вилучені під час операції з приводу хропіння та СОАС у 15 пацієнтів. Гістологічні (H&E) та імуногістохімічні методи (Ki-67, p16, вірус папіломи людини). Усі пацієнти були розділені на дві групи відповідно до ВПЛ-позитивності: 5 осіб у ВПЛ-позитивній групі та 10 осіб у ВПЛ-негативній групі. Для показників оцінювали: кількість клітинних шарів (CL), кількість внутрішньоепітеліальних лімфоцитів (на 100 епітеліоцитів) (IEL), кількість судин на x100 поле (NV), індекс проліферації Ki-67 (PI). Результати в групі ВПЛ+: CL - 24,2 (±2,17); IEL - 37,8 (±20,97), NV - 21 (±8,46); ПІ - 17,6 (±2,51). У групі ВПЛ: CL - 6 (±4,78); IEL - 3,3 (±1,77); НВ - 10,7 (±2,67); ПІ - 7,3 (±2,71). Критерій Манна-Уітні показує статистично значущу різницю між групами за всіма зазначеними показниками. Підсумок: у пацієнтів із хропінням та синдромом обструктивного апное сну відзначалася гіпертрофія структур м’якого піднебіння, спричинена зміною компонентів епітелію та сполучної тканини. Підепітеліальні структури підтримують дезорганізацію компонентів сполучної тканини з порушенням гістоархітектоніки колагенових волокон, набряком і ангіоматозом. Таким чином, в ході дослідження виявлено ряд незворотних патологічних процесів тканин м’якого піднебіння, що є основою для вибору тактики хірургічного лікування, в тому числі з резекції надлишкової тканини. У той же час ВПЛ-інфекція призводить до більш виражених змін епітеліального шару та субепітеліальної тканини з супутнім запаленням, що може створити негативний фон для подальшого лікування синдрому СОАС.
Посилання
Spicuzza, L., Caruso, D., & Di Maria, G. (2015). Obstructive sleep apnoea syndrome and its management. Therapeutic advances in chronic disease, 6(5), 273–285.
Mannarino, M. R., Di Filippo, F., & Pirro, M. (2012). Obstructive sleep apnea syndrome. European journal of internal medicine, 23(7), 586–593.
Denysenko R, Dikhtiaruk O, Naumenko O. (2020). Influence of modified uvulopalatopharyngoplasty on body weight and quality of night sleep in patients with low compliance to cpap therapy.
Lévy, P., Kohler, M., McNicholas, W. T., Barbé, F., McEvoy, R. D., Somers, V. K., Lavie, L., & Pépin, J. L. (2015). Obstructive sleep apnoea syndrome. Nature reviews. Disease primers, 1, 15015.
Marin, J. M., Carrizo, S. J., Vicente, E., & Agusti, A. G. (2005). Long-term cardiovascular outcomes in men with obstructive sleep apnoea-hypopnoea with or without treatment with continuous positive airway pressure: an observational study. Lancet (London, England), 365(9464), 1046–1053.
Sutherland, K., Phillips, C. L., & Cistulli, P. A. (2015). Efficacy versus effectiveness in the treatment of obstructive sleep apnea: CPAP and oral appliances. J Dent Sleep Med, 2(4), 175-181.
Pépin, J. L., Leger, P., Veale, D., Langevin, B., Robert, D., & Lévy, P. (1995). Side effects of nasal continuous positive airway pressure in sleep apnea syndrome. Study of 193 patients in two French sleep centers. Chest, 107(2), 375–381.
Mysliwiec, V., Martin, J. L., Ulmer, C. S., Chowdhuri, S., Brock, M. S., Spevak, C., & Sall, J. (2020). The Management of Chronic Insomnia Disorder and Obstructive Sleep Apnea: Synopsis of the 2019 U.S. Department of Veterans Affairs and U.S. Department of Defense Clinical Practice Guidelines. Annals of internal medicine, 172(5), 325–336.
Friberg, D., Ansved, T., Borg, K., Carlsson-Nordlander, B., Larsson, H., & Svanborg, E. (1998). Histological indications of a progressive snorers disease in an upper airway muscle. American journal of respiratory and critical care medicine, 157(2), 586–593.
Liu, Y., Gao, L., Lv, W., Lin, L., Wang, Y., He, H., Jiang, F., & Feng, F. (2019). Histological, Ultrastructural, and Physiological Evaluation of a Rat Model of Obstructive Sleep Apnea Syndrome. Medical science monitor : international medical journal of experimental and clinical research, 25, 1806–1813.
Gillison, M. L., Broutian, T., Pickard, R. K., Tong, Z. Y., Xiao, W., Kahle, L., Graubard, B. I., & Chaturvedi, A. K. (2012). Prevalence of oral HPV infection in the United States, 2009-2010. JAMA, 307(7), 693–703.
Du, J., Nordfors, C., Ährlund-Richter, A., Sobkowiak, M., Romanitan, M., Näsman, A., ... & Dalianis, T. (2012). Prevalence of oral human papillomavirus infection among youth, Sweden. Emerging infectious diseases, 18(9), 1468.
Feller, L., Khammissa, R. A., Wood, N. H., & Lemmer, J. (2009). Epithelial maturation and molecular biology of oral HPV. Infectious agents and cancer, 4, 16.
Baldwin, B. J., Chitale, D., Chen, K. M., Worsham, M. J., & Yaremchuk, K. (2017). Investigation into the presence of human papillomavirus in patients with obstructive sleep apnea. The Laryngoscope, 127(5), 1231–1234.
Boudewyns, A., Marklund, M., & Hochban, W. (2007). Alternatives for OSAHS treatment: selection of patients for upper airway surgery and oral appliances. European Respiratory Review, 16(106), 132-145.
Arweiler, N. B., & Netuschil, L. (2016). The oral microbiota. Microbiota of the Human Body, 45-60.
Kilian, M., Chapple, I. L., Hannig, M., Marsh, P. D., Meuric, V., Pedersen, A. M., Tonetti, M. S., Wade, W. G., & Zaura, E. (2016). The oral microbiome - an update for oral healthcare professionals. British dental journal, 221(10), 657–666.
Jia, P., Zou, J., Yin, S., Chen, F., Yi, H., & Zhang, Q. (2020). Analysis of the Salivary Microbiome in Obstructive Sleep Apnea Syndrome Patients. The Canadian journal of infectious diseases & medical microbiology = Journal canadien des maladies infectieuses et de la microbiologie medicale, 2020, 6682020.
Yeshuroon-Koffler, K., Shemer-Avni, Y., Keren-Naus, A., & Goldbart, A. D. (2015). Detection of common respiratory viruses in tonsillar tissue of children with obstructive sleep apnea. Pediatric pulmonology, 50(2), 187–195.
Mashaqi, S., & Gozal, D. (2019). Obstructive Sleep Apnea and Systemic Hypertension: Gut Dysbiosis as the Mediator?. Journal of clinical sleep medicine : JCSM : official publication of the American Academy of Sleep Medicine, 15(10), 1517–1527.
