Дослідження асортименту фармацевтичного ринку лікарських засобів для вагінального застосування з деталізацією сегменту препаратів з пробіотичною активністю
Анотація
вагінальний спосіб застосування лікарських засобів є невід’ємним при лікування гінекологічних патологій, у тому числі вульвовагінітів різної етіології. Мета даного дослідження: проаналізувати асортимент лікарських засобів для вагінального застосування фармацевтичного ринку України з визначенням сегменту препаратів з пробіотичною активністю. Проведено маркетингове дослідження з використанням методів аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, математично-статистичних та графічних. Як об’єкти дослідження використано дані Державного реєстру лікарських засобів (станом на 30.06.2021 року), Реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 30.06.2021 року, офіційних веб-ресурсів ТОВ «Моріон» «Аптека.online», «Компендіум.online». У результаті аналізу встановлено, що станом на 30.06.2021 р. на українському фармацевтичному ринку зареєстровано 142 лікарські засоби, що призначені для вагінального застосування, з урахуванням лікарських форм, дозування діючої речовини та умов відпуску, 100 торгівельних найменувань, 26 міжнародних непатентованих найменувань та 7 синонімічних найменувань. Структурний аналіз за АТС-класифікацією показав, що лікарські препарати, призначені для вагінального застосування, належать до ATC-груп G «Засоби, що впливають на сечостатеву систему та статеві гормони» та D «Дерматологічні засоби». Сформовано асортиментний макроконтур досліджуваної групи препаратів, який вказує на те, що 62,7 % препаратів належать до підгрупи G01A «Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології, за виключенням комбінованих препаратів, які містять кортикостероїди» за ATC-класифікацією. Більш ніж 80% асортименту засобів для вагінального застосування зареєстровані у вигляді твердих лікарських форм, при чому, що майже половина є препаратами, що випускаються у формі супозиторіїв або песаріїв. Майже 65 % препаратів іноземного виробництва, а близько ¾ - містять лише 1 діючу речовину, трохи більше половини є рецептурними препаратами. Для 44,4 % лікарських засобів для вагінального застосування встановлений термін придатності 3 роки (36 місяців). Деталізований аналіз препаратів з пробіотичною активністю демонструє асортиментний дефіцит (зареєстровано всього 3 лікарські засоби). Розрахунки коефіцієнтів ліквідності для даних торгівельних найменувань не дають змогу характеризувати їх як економічно доступні. Отримані результати дослідження свідчать про актуальність розробки вітчизняних лікарських засобів для вагінального застосування з пробіотичною активністю, зокрема у формі песаріїв, як домінуючої на ринку лікарської форми.
Посилання
Алейник, С. Л., & Полова, Ж. М. Лікарські засоби з лактобактеріями: аналіз фармацевтичного ринку України. Технологічні та біофармацевтичні аспекти створення лікарських препаратів різної направленості дії, 28.
Гопчук, О. М., Герасимова, Т. В., & Морозова, О. В. (2015). Пробіотики: сучасний погляд на терапевтичну ефективність. Медицинские аспекты здоровья женщины, (6), 92.
Ashok, V., Kumar, R. M., Murali, D., & Chatterjee, A. (2012). A review on vaginal route as a systemic drug delivery. Critical review in pharmaceutical sciences, 1, 1-19.
Gupta, S., & Prabha, V. (2017). Intravaginal Delivery Approaches for Contraception: An Overview with Emphasis on Gels. Journal of pharmacy & pharmaceutical sciences : a publication of the Canadian Society for Pharmaceutical Sciences, Societe canadienne des sciences pharmaceutiques, 20(0), 270–284.
Hаm, A. S., & Buckheit, R. W., Jr (2017). Designing and developing suppository formulations for anti-HIV drug delivery. Therapeutic delivery, 8(9), 805–817.
Kumar, A., & Kumar, S. (2020). Intra Vaginal drug delivery system (novel drug delivery system). International Journal for Research in Applied Sciences and Biotechnology, 7(6), 234-241.
Kumar, M. (2018). Review on Vaginal Drug Delivery System. Indo American Journal of Pharmaceutical Research, 8(11). 1329-1335.
Leyva-Gómez, G., Prado-Audelo, M., Ortega-Peña, S., Mendoza-Muñoz, N., Urbán-Morlán, Z., González-Torres, M., González-Del Carmen, M., Figueroa-González, G., Reyes-Hernández, O. D., & Cortés, H. (2019). Modifications in Vaginal Microbiota and Their Influence on Drug Release: Challenges and Opportunities. Pharmaceutics, 11(5), 217.
Powell, A. M., & Nyirjesy, P. (2014). Recurrent vulvovaginitis. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 28(7), 967–976.
Sahoo, C. K., Nayak, P. K., Sarangi, D. K., & Sahoo, T. K. (2013). Intra vaginal drug delivery system: an overview. Am. J. Adv. Drug Deliv, 1, 43-55.
