Роль кальцитоніну на доопераційному етапі як предиктора метастазування медулярного раку щитоподібної залози

Анотація

метою роботи було проаналізувати виявляємість метастазів МРЩЗ у хворих на лікувально-діагностичних етапах. Дослідити можливість використання показника кальцитоніну сироватки крові для прогнозування можливої наявності метастазів МРЩЗ та визначення об’єму хірургічного втручання. В дослідження включені дані 148 хворих, які проходили хірургічне лікування в Центрі з приводу первинно встановленого діагнозу МРЩЗ. Вік хворих варіював від 12 до 83 років, середній вік становив 48,2±1,9 років; розподіл за гендерним типом виглядав наступним чином: чоловіків – 34 (23 %), жінок – 114 (77%). Пацієнти були розподілені на дві групи в залежності від наявністі метастазів за даними патоморфологічного дослідження: 1 група (100 (67,6%) – хворі без метастазів), 2 група (48 (32,4%) – хворі з наявними локорегіонарними метастазами). Серед 148 досліджуваних хворих на МРЩЗ, у 48 (32,4%) за результатом патогістологічного висновку були виявлені метастази в регіонарні лімфатичні вузли, з яких у 10 (6,7%) пацієнтів метастази були локалізовані тільки в центральному колекторі та у 38 (25,7%) – в центральному та в латеральних колекторах. На доопераційному етапі рівень недіагностованих метастазів за результатами УЗД становив 64,58% (31 хворих). В подальшому на інтраопераційному етапі, при проведенні експрес-гістологічної біопсії кількість недіагностованих метастазів скоротилась до 37,5% (18 хворих), а в післяопераційному періоді, за результатами патогістологічного висновку, у решти хворих були підтверджені метастази МРЩЗ. Застосування УЗД допомогло виявити метастази у 17 хворих, що становило 35,42% серед усіх виявлених метастазів. На етапі інтраопераційного дослідження виявляємість метастазів збільшилась і становила 30 (62,5%), а в післяопераційному періоді за результатом патогістологічного висновку метастази були підтверджені у 48 хворих (100%). Кількісні показники як виявлених, так і недіагностованих метастазів на всіх етапах лікувально-діагностичного пошуку є статистично значимими (p<0,01). Виявляємість метастазів в центральному лімфатичному колекторі (N1a) на доопераційному етапі становила 2,08%, цей показник збільшився вдвічі (до 4,16%) після отримання інтраопераційного експрес-гістологічнгого заключення, а при отриманні патогістологічного висновку зріс більше ніж у 10 разів (20,84%). Ця тенденція зростання виявлення метастазів прослідковувалась і по латеральних колекторах: N1b іпсілатеральні спостерігали у 15 (31,2%) хворих на доопераційному етапі, їх кількість збільшилась до 23 (47,9%) інтраопераційно і до 31 (64,6%) післяопераційно; N1b контрлатеральні спостерігали у 1 (2,1%), 5 (10,4%) та 7 (14,6%) відповідно. Такий низький процент виявлення метастазів на доопераційному етапі методом УЗД спонукав до вивчення рівня кальцитоніну як предиктора можливого метастазування. Нами досліджено значення рівнів доопераційного базального кальцитоніну крові в якості маркеру вiрогідності наявності метастазів МРЩЗ. Внаслідок малої чисельності групи (n=10) з N1a зв’язок кальцитоніну (рівень відсічення 137 пг/мл) з можливою наявністю метастазування був недостатньо вагомий (AUC=0,594), тоді як у групі з N1b відмічалась більш суттєва різниця. Так,  рівні відсічення кальцитоніну 358 пг/мл для N1b іпсілатерального та 498 пг/мл для N1b контрлатерального виявлення можливих метастазів в колекторах з показниками AUC: 0,877 та 0,832 відповідно, що обґрунтовує необхідність проведення латеральної дисекції шиї крім обов’язкової центральної з метою видалення можливих очікуваних метастазів МРЩЗ. Таким чином, УЗД є недостатньо надійним методом верифікації метастазування при медулярному раку щитоподібної залози (ДЕ = 35,4% при d mts<0,6cм). При відсутності УЗ даних (або результатів ТАПБ) про наявність метастазів для підвищення інформованості про поширеність захворювання, уточнення прогнозу його розвитку слід використовувати додатковий критерій – рівень кальцитоніну. Рівень базального кальцитоніну є достовірним предиктором метастазування МРЩЗ. Його рівень відсічення 137 пг/мл вказує на можливу наявність метастазів у центральній групі (N1a) (AUC=0,594). Рівень відсічення кальцитоніну – 358 пг/мл (AUC = 0,793) передбачає наявність метастазування МРЩЗ (N1a+ N1b).  Рівні відсічення кальцитоніну – 358 пг/мл для N1b іпсілатерального, та 498 пг/мл для N1b контрлатерального (AUC: 0,877 та 0,832) відповідно. Розраховані значення контрчутливості тесту на виявлення метастазів для різних рівнів базального кальцитоніну на доопераційному етапі в клінічних умовах допоможуть практикуючому лікарю у прийнятті рішення щодо лікувальної тактики з визначенням обсягу оперативного втручання у хворих з встановленим діагнозом (або підозрою) МРЩЗ.