Деякі аспекти прогнозування тяжкості вірус-індукованого загострення бронхіальної астми у дітей на тлі пандемії COVID-19
Анотація
бронхіальна астма є важливою медико-соціальною проблемою, яка впливає безпосередньо на стан здоров’я пацієнтів, їх якість життя. Не виключається і економічний аспект проблеми: захворювання передбачає доволі значні фінансові витрати. У зв’язку з пандемією COVID-19 міжнародні та вітчизняні регламентуючі документи оновили менеджмент ведення пацієнтів із бронхіальною астмою. Зокрема, з’явилися рекомендації щодо проведення візитів у дистанційному режимі, які передбачають аналіз типових для нападного періоду скарг у хворих, водночас можливість оцінки клінічних даних при огляді є доволі обмеженою, що призводить до помилкових результатів діагностики та, відповідно, вибору некоректної стратегії лікування загострення бронхіальної астми. Відтак виявлення додаткових індикаторів є актуальним та необхідним для покращання ефективності діагностики та прогнозу тяжкості нападного періоду бронхіальної астми. Враховуючи актуальність проблеми, метою дослідження є оцінка клінічно-параклінічних показників у дітей із вірус-індукованим загостренням бронхіальної астми для удосконалення прогнозу тяжкості загострення захворювання та індивідуалізованого підходу щодо менеджменту пацієнтів. Обстежено 47 пацієнтів дитячого віку, які госпіталізовані з приводу загострення хвороби. Групоформувальною ознакою вважали тяжкість нападу бронхіальної астми. Статистичний аналіз виконували, використовуючи параметричні та непараметричні методи розрахунку, методів клінічної епідеміології та біостатистики. Результати дослідження дають підстави зробити прогноз щодо більш тяжкого нападу бронхіальної астми серед міських мешканців, які мають фенотип астми пізнього початку. Додатковим анамнестичним ризиком більш тяжкого загострення хвороби є маса тіла при народженні, яка перевищує 3500 г. Серед спірометричних показників, найбільшим прогностичним критерієм тяжкого загострення бронхіальної астми виявився загальний індекс бронходилятації, який становив 15% та вище, а також індекс бронходилятації на рівні дистальних бронхів із розподільчою точкою 30% і вище. За наявності вище перерахованих чинників ризику тяжкого нападу астми на тлі підтвердженого інфікування штамом коронавірусу SARS-CoV-2 пацієнт потребує госпіталізації, противірусного лікування, збільшення дози інгаляційних стероїдів та додатковий прийом β2-агоністів. При прогнозуванні легкого або помірного нападу бронхіальної астми, який спровокований коронавірусом SARS-CoV-2, доцільним є подальший нагляд лікарем-алергологом у дистанційному режимі, а лікувальна тактика загострення передбачає тимчасове збільшення обсягу інгаляційних глюкокортикостероїдів та додатковий прийом β2-адреноміметиків. У випадках стаціонарного лікування рекомендується уникати прийому небулізованих лікарських засобів, а застосовувати індивідуальні дозовані порошкові або аерозольні інгалятори.
Посилання
Abrams, E. M., & Szefler, S. J. (2020). Managing Asthma during Coronavirus Disease-2019: An Example for Other Chronic Conditions in Children and Adolescents. The Journal of pediatrics, 222, 221–226.
Adir, Y., Humbert, M., & Saliba, W. (2021). COVID-19 risk and outcomes in adult asthmatic patients treated with biologics or systemic corticosteroids: Nationwide real-world evidence. The Journal of allergy and clinical immunology, 148(2), 361–367.e13.
Amirav, I., & Newhouse, M. T. (2020). Transmission of coronavirus by nebulizer: a serious, underappreciated risk. CMAJ : Canadian Medical Association journal = journal de l'Association medicale canadienne, 192(13), E346.
Banta, J. E., Ramadan, M., Alhusseini, N., Aloraini, K., & Modeste, N. (2021). Socio-demographics and asthma prevalence, management, and outcomes among children 1-11 years of age in California. Global health research and policy, 6(1), 17.
Carter, J. H., Woolcott, C. G., Liu, L., & Kuhle, S. (2019). Birth weight for gestational age and the risk of asthma in childhood and adolescence: a retrospective cohort study. Archives of disease in childhood, 104(2), 179–183.
Center for Disease Control and Prevention. (2021). Laboratory-Confirmed COVID-19-Associated Hospitalizations. Retrieved from
Costa, L. D., Costa, P. S., & Camargos, P. A. (2014). Exacerbation of asthma and airway infection: is the virus the villain?. Jornal de pediatria, 90(6), 542–555.
Dong, Z., Xiong, L., Zhang, W., Gibson, P. G., Wang, T., Lu, Y., Wang, G., Li, H., & Wang, F. (2016). Holding the Inflammatory System in Check: TLRs and Their Targeted Therapy in Asthma. Mediators of inflammation, 2016, 2180417.
Fletcher, R., Fletcher, S., & Wagner, E. Clinical Epidemiology. (1998). The basics of evidence-based medicine. Media Sphere.
Global Initiative for Asthma (2021). Global Strategy for Asthma Management and Prevention. Retrieved from
Knihtilä, H., Kotaniemi-Syrjänen, A., Pelkonen, A. S., Mäkelä, M. J., & Malmberg, L. P. (2018). Small airway function in children with mild to moderate asthmatic symptoms. Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 121(4), 451–457.
Mangova, M., Lipek, T., Vom Hove, M., Körner, A., Kiess, W., Treudler, R., & Prenzel, F. (2020). Obesity-associated asthma in childhood. Allergologie select, 4, 76–85.
Martinez F. D. (2021). Asthma in the Time of COVID-19. American journal of respiratory and critical care medicine, 203(7), 785–786.
Mu, M., Ye, S., Bai, M. J., Liu, G. L., Tong, Y., Wang, S. F., & Sheng, J. (2014). Birth weight and subsequent risk of asthma: a systematic review and meta-analysis. Heart, lung & circulation, 23(6), 511–519.
National Asthma Council Australia (2020). Australian Asthma Handbook - Managing Asthma during the COVID-19 (SARS-CoV-2) Pandemic 2020.
Oluwole, O., Rennie, D. C., Goodridge, D., Blackburn, D., Litzenberger, T., Penz, E., & Lawson, J. A. (2020). The course of asthma: A population-based 10-year study examining asthma remission in children diagnosed with asthma in preschool. Pediatric pulmonology, 55(8), 1924–1935.
Paciência, I., & Cavaleiro Rufo, J. (2020). Urban-level environmental factors related to pediatric asthma. Porto biomedical journal, 5(1), e57.
Papadopoulos, N. G., Custovic, A., Deschildre, A., Mathioudakis, A. G., Phipatanakul, W., Wong, G., ... & Zawadzka-Krajewska, A. (2020). Impact of COVID-19 on pediatric asthma: practice adjustments and disease burden. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 8(8), 2592-2599.
Papadopoulos, N. G., Custovic, A., Deschildre, A., & Goh, A. Pediatric Asthma in Real Life Collaborators (2020). Impact of COVID-19 on Pediatric Asthma: Practice Adjustments and Disease Burden. The journal of allergy and clinical immunology. In practice, 8(8), 2592–2599.e3.
Shaker, M. S., Oppenheimer, J., Grayson, M., & Greenhawt, M. (2020). COVID-19: Pandemic Contingency Planning for the Allergy and Immunology Clinic. The journal of allergy and clinical immunology. In practice, 8(5), 1477–1488.e5.
Sheehan, W. J., Patel, S. J., Margolis, R., Fox, E. R., Shelef, D. Q., Kachroo, N., Pillai, D., & Teach, S. J. (2021). Pediatric asthma exacerbations during the COVID-19 pandemic: Absence of the typical fall seasonal spike in Washington, DC. The journal of allergy and clinical immunology. In practice, 9(5), 2073–2076.
Sunjaya, A. P., Allida, S. M., Di Tanna, G. L., & Jenkins, C. (2021). Asthma and risk of infection, hospitalization, ICU admission and mortality from COVID-19: Systematic review and meta-analysis. The Journal of asthma : official journal of the Association for the Care of Asthma, 1–14. Advance online publication.
World Health Organization. (2021). WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Retrieved from
Zeng, P., Yu, X., & Zhou, X. (2019). Birth weight is not causally associated with adult asthma: results from instrumental variable analyses. Scientific reports, 9(1), 7647.
Безруков, Л. А., Нечитайло, Ю. Н., Черевко, С. А., & Мозолевский, А. Ф. (1989). Диагностика и лечение острых пневмоний и ОРВИ, осложненных БОС у детей раннего возраста. Черновцы.
Міністерство охорони здоров’я України. (2021). Протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
Сидельников, В.М., Безруков, Л.А., Мигаль, В.Г. (1985). Практическая аллергология детского возраста (В.М. Сидельников, Ред.). Здоров’я.
