Клініко-анамнестичні та ехокардіографічні маркери неонатального сепсису за різного гестаційного віку новонароджених

  • Наталія Крецу Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Олена Колоскова Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Тетяна Білоус Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
Ключові слова: новонароджений; неонатальний сепсис; серцево-судинна система.

Анотація

сепсис новонароджених залишається однією з основних причин захворюваності та смертності у неонатальному віці. Недостатньо вивченою залишається участь міокарду у сепсисі, зокрема, в неонатології, де питання міокардіальної дисфункції при неонатальній генералізованій інфекції видаються ще більш дискусійними, особливо при неонатальному сепсисі за різного терміну гестації хворих. Мета дослідження. Для оптимізації прогнозу при неонатальному сепсисі (НС) вивчити окремі клініко-анамнестичні та ехокардіографічні показники у немовлят залежно від гестаційного віку. Матеріал і методи дослідження. Для реалізації поставленої мети під нашим спостереженням знаходились 57 новонароджених із верифікованим діагнозом «Неонатальний сепсис». До I групи (23 хворих - 40,3%) увійшли новонароджені з терміном гестації 37-42 тижня,  до  II групи – 34 передчасно народжених немовлят (59,7%) з гестацією до 36 тижнів включно. Останню групу залежно від терміну гестації розподіляли на IIА підгрупу, яку сформував 21 передчасно народжений хворий на НС із терміном гестації 32-36 тижнів, а до IIВ-підгрупи -  13 новонароджених, які народились в терміні до 32 тижнів гестації. Результати досліджень. Проведений аналіз показав, що тяжкість порушення загального стану обстежених новонароджених оцінювалася як важка у 47,8% новонароджених  І групи, у 88,2% випадків у II групі (PI:II<0,05), у 85,7% представників IIА підгрупи (PI:IIA<0,05) та у 92,3% дітей  IIВ підгрупи (PI:IIB<0,001). Показано, що у пологовій залі потребували проведення заходів серцево-легеневої реанімації кожна третя дитина (30,4%) І групи, 67,6% новонароджених II групи (PI:II<0,05), половина (52,4%) представників IIА підгрупи (PII:IIA<0,01) та усі важкі хворі (92,3%) IIВ підгрупи (PI:IIB,IIA:IIB<0,05). Таким чином, відносно доношених хворих ризик даного вагомого постнатального чинника НС вірогідно зростав: для ІІ групи:  ВШ – 4,77 (95% ДІ: 2,63-8,68), ВР – 2,17 (95% ДІ: 1,57-3,0), АР = 0,37; а для передчасно народжених із терміном гестації менше 32 тижнів (ІІВ підгрупа) відповідно: ВШ – 27,44 (95% ДІ: 11,73-64,19), ВР – 7,55 (95% ДІ: 5,58-10,21), АР - 0,65. За допомогою проведеного кореляційного аналізу показано, що у передчасно народжених дітей, які страждали на НС, зростання функціональної спроможності міокарду лівого шлуночка асоціювало із жіночою статтю (для ФВ r=0,94, P=0,0001, для ФУ – r=0,94, P=0,0001) та кількістю діб проведеної інотропної підтримки (для ФВ r=0,68, P=0,043, для ФУ – r=0,71, P=0,03). Висновки. Проведений аналіз ехокардіографічних показників виявив у групі передчасно народжених дітей прямий кореляційний зв'язок фракції викиду з проведенням серцево-судинної реанімації одразу після народження (r=0,64) та тривалістю введення інотропних препаратів (r=0,68).

Посилання

Baranwal, A. K., Deepthi, G., Rohit, M. K., Jayashree, M., Angurana, S. K., & Kumar-M, P. (2020). Longitudinal Study of CPK-MB and Echocardiographic Measures of Myocardial Dysfunction in Pediatric Sepsis: Are Patients with Shock Different from Those without?. Indian journal of critical care medicine : peer-reviewed, official publication of Indian Society of Critical Care Medicine, 24(2), 109–115.

Ceneviva, G., Paschall, J. A., Maffei, F., & Carcillo, J. A. (1998). Hemodynamic support in fluid-refractory pediatric septic shock. Pediatrics, 102(2), e19.

Goldstein, B., Giroir, B., Randolph, A., & International Consensus Conference on Pediatric Sepsis (2005). International pediatric sepsis consensus conference: definitions for sepsis and organ dysfunction in pediatrics. Pediatric critical care medicine : a journal of the Society of Critical Care Medicine and the World Federation of Pediatric Intensive and Critical Care Societies, 6(1), 2–8.

Нawiger J. (2018). Heartfelt sepsis: microvascular injury due to genomic storm. Kardiologia polska, 76(8), 1203–1216.

World Health Organization. (2017). Improving the prevention, diagnosis and clinical management of sepsis.

Jain, A., Sankar, J., Anubhuti, A., Yadav, D. K., & Sankar, M. J. (2018). Prevalence and Outcome of Sepsis-induced Myocardial Dysfunction in Children with 'Sepsis' 'With' and 'Without Shock'-A Prospective Observational Study. Journal of tropical pediatrics, 64(6), 501–509.

Jawad, I., Lukšić, I., & Rafnsson, S. B. (2012). Assessing available information on the burden of sepsis: global estimates of incidence, prevalence and mortality. Journal of global health, 2(1), 010404.

Kissoon, N., Reinhart, K., Daniels, R., Machado, M., Schachter, R. D., & Finfer, S. (2017). Sepsis in Children: Global Implications of the World Health Assembly Resolution on Sepsis. Pediatric critical care medicine : a journal of the Society of Critical Care Medicine and the World Federation of Pediatric Intensive and Critical Care Societies, 18(12), e625–e627.

Li, J., Ning, B., Wang, Y., Li, B., Qian, J., Ren, H., Zhang, J., & Hu, X. (2019). The prognostic value of left ventricular systolic function and cardiac biomarkers in pediatric severe sepsis. Medicine, 98(13), e15070.

National Institute for Health and Care Excellence. (2016). Sepsis: recognition, diagnosis and early management.

National Institute for Health and Care Excellence. (2021). Neonatal infection: antibiotics for prevention and treatment.

Похилько, В. И., Траверс, Г. М., Цвиренко, С. М., Жук, Л. А., & Оскоменко, М. М. (2016). Преждевременно рожденные дети: современный взгляд на постнатальную адаптацию и здоровье в раннем возрасте. Вестник проблем биологии и медицины , 2 (1).

Прахов А.В.(2017). Неонатальная кардиология: руководство для врачей. Н. Новгород: Издательство Нижегородской государственной медицинской академии.

Raj, S., Killinger, J. S., Gonzalez, J. A., & Lopez, L. (2014). Myocardial dysfunction in pediatric septic shock. The Journal of pediatrics, 164(1), 72–77.e2.

Sevilla Berrios, R. A., O'Horo, J. C., Velagapudi, V., & Pulido, J. N. (2014). Correlation of left ventricular systolic dysfunction determined by low ejection fraction and 30-day mortality in patients with severe sepsis and septic shock: a systematic review and meta-analysis. Journal of critical care, 29(4), 495–499.

Shane, A. L., Sánchez, P. J., & Stoll, B. J. (2017). Neonatal sepsis. Lancet (London, England), 390(10104), 1770–1780.

Шунько, Е. Е., Краснов, В. В., Гончарук, Н. П., Сиренко, О. И., Краснова, Ю. Ю., & Лакша, О. Т. (2017). Прогнозирование вероятности нарушения постнатальной адаптации у поздних недоношенных детей. Неонатология, хирургия и перинатальная медицина , (7,№ 4), 19-23.

Singer, M., Deutschman, C. S., Seymour, C. W., Shankar-Hari, M., Annane, D., Bauer, M., Bellomo, R., Bernard, G. R., Chiche, J. D., Coopersmith, C. M., Hotchkiss, R. S., Levy, M. M., Marshall, J. C., Martin, G. S., Opal, S. M., Rubenfeld, G. D., van der Poll, T., Vincent, J. L., & Angus, D. C. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA, 315(8), 801–810.

Сиренко, О. И., Шунько, Е. Е., & Барановская, О. В. (2017). Факторы риска рождения поздних недоношенных детей. Сборник научных трудов сотрудников НМАПО им. ПЛ Шупика , (27), 331-340.

Williams, F. Z., Sachdeva, R., Travers, C. D., Walson, K. H., & Hebbar, K. B. (2019). Characterization of Myocardial Dysfunction in Fluid- and Catecholamine-Refractory Pediatric Septic Shock and Its Clinical Significance. Journal of intensive care medicine, 34(1), 17–25.

Ярукова, Е., & Панова, Л. (2016). Кардиоваскулярные конфигурации у недоношенных детей с перинатальной патологией. Врач , (8).

Опубліковано
2021-12-26
Як цитувати
Крецу, Н., Колоскова, О., & Білоус, Т. (2021). Клініко-анамнестичні та ехокардіографічні маркери неонатального сепсису за різного гестаційного віку новонароджених. Український науково-медичний молодіжний журнал, 127(4), 107-115. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(127).2021.107-115