Оцінка фізичного та психо-емоційного стану здоров’я студентів НМУ за умов організації дистанційної форми навчання
Анотація
Погіршення епідеміологічного стану в державі та, зокрема, в освітніх закладах внаслідок розповсюдження коронавірусної інфекції, спонукало уряд змінити освітній процес та перевести його на дистанційну форму. Психологічна підтримка та допомога майбутніх лікарів вбачається критично значущою, так як у нашій країні наростає проблема нестачі медичного персоналу, а саме лікарів під час пандемії COVID-19. Одним шляхів вирішення вищевказаних проблем є вивчення думки студентів щодо переходу на дистанційну форму навчання, що вкрай необхідно для виявлення слабких місць та проблем у діяльності вищих медичних закладів нашої країни та для цілеспрямованого проведення заходів з приводу вдосконалення педагогічного процесу з урахуванням виявлених потреб. Метою нашого дослідження є оцінка рівня фізичної активності та психо-емоційного здоров’я здобувачів вищої медичної освіти (ЗВМО) в галузі охорони здоров’я за спеціальністю 222 медицина при застосуванні дистанційної форми освіти в умовах карантинних заходів (додатковий психо-емоційний вплив) та встановити шляхи щодо можливості його покращення за умов поєднання дистанційної форми навчання та додаткового психо-емоційного впливу. Проведено анкетування 155 ЗВМО 1-2 курсу НМУ. Розроблена нами анкета включала питання про оцінку організації навчального процесу (аудиторного та дистанційного), розпорядок праці та відпочинку ЗВМО, а саме кількість часу, що виділяється на спорт та час, проведений за гаджетами. Особлива увага приділялась оцінці ЗВМО стану свого здоров’я, психоемоційного стану та оцінюванню свого рівня адаптації під час навчання. Результати дослідження рухової активності опитуваних ЗВМО виявили недостатній рівень рухової активності. Так, лише 14% ЗВМО робить ранкову гімнастику (руханку), 29% опитуваних займаються спортом три рази на тиждень. Також нами встановлено, що у значної частини опитуваних недостатня тривалість нічного сну, що негативно позначається на успішності навчання і потенційно погіршує стан їх здоров’я. При аналізуванні розпорядку праці та відпочинку опитуваних ЗВМО виявлено, що у переважної більшості ЗВМО (72%) нічний сон у будній день триває 6-7 годин. У 25% опитуваних тривалість сну має до 5 годин, лише 3% спить більше 9 годин. Проте, хронічне недосипання поступово може призвести як до низки захворювань, так і до зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті, зниження успішності та працездатності. Велике розумове і психоемоційне навантаження під час дистанційної форми освіти потребує встановлення фізіологічного режиму дня.
Оцінка функціонального стану ЗВМО дозволяє своєчасно звернути увагу та виділити окремі групи ризику серед ЗВМО. Нині дистанційна форма освіти розвивається в шаленому темпі, як наслідок карантинних обмежень, бурхливого розвитку інтернет мережі та постійного покращення комунікаційних способів. Тому, вкрай актуальним питанням стає покращення ефективної організації дистанційної форми освіти, в аспекті не лише надання студентам потрібного рівня знань але й приділення належної уваги визначеним проблемним питанням.
Посилання
Chandratre, S. (2020). Medical Students and COVID-19: Challenges and Supportive Strategies. Journal of Medical Education and Curricular Development.
Estevan, I., Sardi, R., Tejera, A. C., Silva, A., & Tassino, B. (2021). Should I study or should I go (to sleep)? The influence of test schedule on the sleep behavior of undergraduates and its association with performance. PloS one, 16(3).
Halperin, S. J., Henderson, M. N., Prenner, S., & Grauer, J. N. (2021). Prevalence of anxiety and depression among medical students during the Covid-19 pandemic: a cross-sectional study. Journal of medical education and curricular development, 8.
Martin, A., Chilton, J., Gothelf, D., & Amsalem, D. (2020). Physician self-disclosure of lived experience improves mental health attitudes among medical students: a randomized study. Journal of medical education and curricular development, 7.
Molodynski, A., Lewis, T., Kadhum, M., Farrell, S. M., Lemtiri Chelieh, M., Falcão De Almeida, T., ... & Bhugra, D. (2021). Cultural variations in wellbeing, burnout and substance use amongst medical students in twelve countries. International Review of Psychiatry, 33(1-2), 37-42.
Schwenk, T. L., Davis, L., & Wimsatt, L. A. (2010). Depression, stigma, and suicidal ideation in medical students. Jama, 304(11), 1181-1190.
Yuryeva, L. N., Shusterman, T. I., & Shornikov, A. V. (2020). Study of satisfaction of medical students of III–IV courses with distance learning in conditions of COVID-19 pandemic.
Арефьєв, В. Г. (2014). Здоров'я підлітків і рухова активність. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, (118 (3)), 6-10.
Горобей, М. П., Богдан, Ю. М., & Роскін, О. А. (2013). Особливості впливу режиму дня на стан здоров’я студентів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, (112 (3)), 148-150.
Гур’янов, В. Г., Лях, Ю. Є., Парій, В. Д., Короткий, О. В., Чалий, О. В., Чалий, К. О., & Цехмістер, Я. В. (2018). Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R–statistics): Навчальний посібник. К.: Вістка.
Євченко Н.О. Сучасний протокол допомоги дітям та підліткам з
депресією: перспективи його реалізації в Україні / Н.О. Євченко [Електронний
ресурс]. Іванова, Л. С. (2020). СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПРЕКАРІАТУ. Problems of Modern Psychology, (1), 108-115.
Малхазов, О. Р. Динаміка індивідуально-психологічних та психофізіологічних характеристик студентської молоді (1976-2000 рр.). Актуальні проблеми сучасної української психології. До, 173-181.
Огоренко, В. В., & Шорніков, А. В. (2019). Інтегративний підхід в ґенезі психосоматичних розладів з позицій концепцій про особистість. Вісник проблем біології і медицини= Bulletin of problems biology and medicine, 2(4), 14-17.
Ровний, А. С., Ровний, В. А., & Ровна, О. О. (2014). Фізіологія рухової активності. Х.: ХНАДУ.
Солдатенко, С. А. (2011). Основы социальной медицины: учебнометодическое пособие. Кемерово: Кемеровский проф.-тех. колледж.
Ханюков, О. О., Сапожниченко, Л. В., & Смольянова, О. В. (2020). Розширений клінічний кейс та відеоконференція з екзаменаційною комісією як варіант проведення підсумкової атестації здобувачів медичної освіти в умовах пандемії COVID 19.
Холодова, Ю. Б. (2020). Особенности переживания тревоги в период пандемии COVID-19 представителями разных возрастных групп. International Journal of Medicine and Psychology, 3(2), 114-117.
Юр’єва, Л. М., & Шорніков, А. В. (2021). Психологічний стан майбутніх медиків під час дистанційного навчання. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 156-159.
Ядвіга, Ю. П., Коробейніков, Г. В., Петров, Г. С., Коваль, С. Б., & Дудник, О. К. (2009). Вплив рухової активності на психоемоційний стан студентів ВНЗУ економічних спеціальностей в сучасних умовах навчання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць/за ред. СС Єрмакова, (12), 202-204.
