Оцінка ризику та прогнозування можливості виникнення гострих токсичних ефектів у працівників при роботі з препаратом оберон рапід 240 SC, КС

  • Інна Ткаченко Аспірант кафедри гігієни та екології № 1 НМУ імені О.О. Богомольця
  • Анна Антоненко Д.мед.н., професор кафедри гігієни та екології № 1 НМУ імені О.О. Богомольця
Ключові слова: пестициди, інсектициди, леткість, хвороби працівників сільського господарства.

Анотація

питання безконтрольного використання пестицидів досить гостро постає в системі державного контролю застосування хімічних засобів захисту рослин та носить глобальний характер. Адже, вплив хімічних препаратів становить небезпеку потенційного токсичного впливу на професійні та непрофесійні контингенти. Тому, вивчення та прогнозування можливих ризиків негативного впливу пестицидів є невід’ємною складовою при впровадженні їх в практичну діяльність сільськогосподарських та приватних фермерських господарств. Метою було прогнозування виникнення гострих токсичних ефектів у працівників, задіяних у обробках сільськогосподарських культур препаратами на основі нового інсектициду спіромезіфену та представника авермектинів – абамектину. Матеріали і методи дослідження. Для розрахунку коефіцієнтів можливого інгаляційного отруєння використали фізико-хімічні властивості і норми витрати досліджуваних діючих речовин препарату Оберон Рапід 240 SC, КС, методичні підходи ДСанПіН 8.8.1.002-98, а для визначення можливості виникнення гострих токсичних ефектів, з урахуванням вибірковості їх дії, використали методику Сергєєва С.Г., яка враховує два шляхи потенційного надходження хімічних речовин до організму – інгаляційний і дермальний. Результати. Згідно з «Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності» спіромезіфен та абамектин, а також препарати на їхній основі, відносяться до Ⅳ класу небезпечності за коефіцієнтом можливого інгаляційного отруєння,який становив менше 0,5. За показниками інгаляційних та дермальних коефіцієнтів вибірковості дії досліджувані сполуки були віднесені до речовин з високою вибірковістю дії, окрім величини коефіцієнту інгаляційного впливу абамектину, який становив менше 100 і дозволив віднести сполуку до речовин з відносно низькою вибірковістю дії. Висновки. Отримані дані свідчать про низьку ймовірність виникнення гострих отруєнь при використанні препаратів на основі інсектицидів – спіромезіфену та абамектину, а також про їх відносну безпечність та малу вірогідність у виникнення гострих токсичних ефектів при надходженні інгаляційним шляхом та при потраплянні на шкіру.

Посилання

Антоненко, А. М. (2018). Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільськогосподарських робітників при використаннях фунгіцидів на основі діючих речовин – індукторів монооксигеназної системи печінки. Український журнал з проблем медицини праці, (1), 57-60.

Верховна Рада України, З. (1992). Про охорону праці.

Дрожчана, О. У. (2018). Професійні захворювання у сфері сільського господарства (Doctoral dissertation, Полтавський національний педагогічний університет).

Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., & Бардов В.Г. (1995). та ін. Загальна гігієна. Пропедевтикагігієни/За ред. Є.Г. Гончарука. К.: Вища школа, 465-479.

Міністерство охорони здоров’я України (1998). Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності. ДСанПіН 8.8.1.002-98.

Новохацька, О. О. (2017). Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільськогосподарських працівників при використанні пестицидів в системі хімічного захисту картоплі. Український науково-медичний молодіжний журнал, (2), 20-24.

Отруєння пестицидами: прогалини в законодавстві та безвідповідальність фермерів (2021). SEEDS.

Сергєєв, С. Г., & Чайка, Ю. Г. (2008). Оценка возможности возникновения острых токсических эффектов при работе с пестицидами с учетом их избирательности действия. Сучасні проблеми токсикології, (4), 29-31.

PPDB. Spiromesifen.

RuPest.ru. Abamectin.

Опубліковано
2021-12-26
Як цитувати
Ткаченко, І., & Антоненко, А. (2021). Оцінка ризику та прогнозування можливості виникнення гострих токсичних ефектів у працівників при роботі з препаратом оберон рапід 240 SC, КС. Український науково-медичний молодіжний журнал, 127(4), 124-128. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(127).2021.124-128