Ефективність скринінгових опитувальників для діагностики мальнутриції у дітей із бульозним епідермолізом
Анотація
Білково-енергетична недостатність (мальнутриція) погіршує перебіг основного захворювання, тому потребує ранньої діагностики. Метою нашого дослідження було встановити частоту білково-енергетичної недостатності (БЕН) у дітей із бульозним епідермолізом (БЕ) та дослідити ефективність скринінгових опитувальників для визначення її ризиків виникнення. Було проведено одномоментне дослідження, в якому брали участь 26 пацієнтів з БЕ віком від 2 до 18 років (середній вік 8,65±3,86 р.). Серед пацієнтів було 14 (53,8%) дівчат та 12 (46,2%) хлопців. Пацієнтам було проведено антропометрію та оцінено нутритивний статус. Для визначення ризику розвитку БЕН були використані такі скринінгові опитувальники: PYMS, STAMP, STRONGkids. Ступінь тяжкості БЕН визначали, враховуючи Z-критерій антропометричних показників, за допомогою онлайн калькулятора PediTools. Ми оцінили валідність скринінгових опитувальників, визначивши чутливість, специфічність та точність за допомогою таблиці 2x2 статистичного програмного забезпечення MEDCALC. Серед обстежених пацієнтів із БЕ тяжку БЕН було діагностовано у 11 (42,3 %), БЕН помірної важкості – у 7 (26,9 %), а в 8 (30,8 %) дітей ознак БЕН не було виявлено. За результатами опитувальника STRONGkids 14 (53,9%) дітей мали низький ризик розвитку БЕН, 3 (11,5%) дітей мали помірний ризик та 9 (34,6%) дітей – високий ризик, чутливість склала 66,67%, специфічність – 100 %, точність – 76,92%. За результатами опитувальника STAMP ми виявили у 5 (19,2%) дітей низький ризик БЕН, у 7 (26,9%) – помірний ризик, у 14 (53,9%) – високий ризик, чутливість склала 100%, специфічність – 62,5%, точність – 88,46%. За результатами опитувальника PYMS було 11 (42,3%) дітей з низьким ризиком БЕН, 8 (30,8%) з помірним ризиком, 7 (26.9%) з високим ризиком; чутливість – 83,33 %, специфічність – 100 %, точність – 88,46 %. Ми не знайшли ідеального скринінгового опитувальника для визначення ризику розвитку БЕН у пацієнтів із бульозним епідермолізом. Але PYMS показав більшу ефективність у порівнянні з STRONGkids та STAMP, оскільки він включає оцінку ІМТ, що дає змогу опосередковано судити про нутритивний стан дитини.
Посилання
Bardhan, A., Bruckner-Tuderman, L., Chapple, I., Fine, J. D., Harper, N., Has, C., Magin, T. M., Marinkovich, M. P., Marshall, J. F., McGrath, J. A., Mellerio, J. E., Polson, R., & Heagerty, A. H. (2020). Epidermolysis bullosa. Nature reviews. Disease primers, 6(1), 78. https://doi.org/10.1038/s41572-020-0210-0
Bharadwaj, S., Ginoya, S., Tandon, P., Gohel, T. D., Guirguis, J., Vallabh, H., Jevenn, A., & Hanouneh, I. (2016). Malnutrition: laboratory markers vs nutritional assessment. Gastroenterology report, 4(4), 272–280. https://doi.org/10.1093/gastro/gow013
Bouma S. (2017). Diagnosing Pediatric Malnutrition. Nutrition in clinical practice: official publication of the American Society for Parenteral and Enteral Nutrition, 32(1), 52–67. https://doi.org/10.1177/0884533616671861
da Cruz Gouveia, M. A., Tassitano, R. M., & da Silva, G. (2018). STRONGkids: Predictive Validation in Brazilian Children. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 67(3), e51–e56. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002029
Durakbaşa, Ç. U., Fettahoğlu, S., Bayar, A., Mutus, M., & Okur, H. (2014). The Prevalence of Malnutrition and Effectiveness of STRONGkids Tool in the Identification of Malnutrition Risks among Pediatric Surgical Patients. Balkan medical journal, 31(4), 313–321. https://doi.org/10.5152/balkanmedj.2014.14374
Gambra-Arzoz, M., Alonso-Cadenas, J. A., Jiménez-Legido, M., López-Giménez, M. R., Martín-Rivada, Á., de Los Ángeles Martínez-Ibeas, M., Cañedo-Villarroya, E., & Pedrón-Giner, C. (2020). Nutrition Risk in Hospitalized Pediatric Patients: Higher Complication Rate and Higher Costs Related to Malnutrition. Nutrition in clinical practice: official publication of the American Society for Parenteral and Enteral Nutrition, 35(1), 157–163. https://doi.org/10.1002/ncp.10316
Hartman, C., Shamir, R., Hecht, C., & Koletzko, B. (2012). Malnutrition screening tools for hospitalized children. Current opinion in clinical nutrition and metabolic care, 15(3), 303–309. https://doi.org/10.1097/MCO.0b013e328352dcd4
Hulst, J. M., Zwart, H., Hop, W. C., & Joosten, K. F. (2010). Dutch national survey to test the STRONGkids nutritional risk screening tool in hospitalized children. Clinical nutrition (Edinburgh, Scotland), 29(1), 106–111. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2009.07.006
Huysentruyt, K., Alliet, P., Muyshont, L., Rossignol, R., Devreker, T., Bontems, P., Dejonckheere, J., Vandenplas, Y., & De Schepper, J. (2013). The STRONG(kids) nutritional screening tool in hospitalized children: a validation study. Nutrition (Burbank, Los Angeles County, Calif.), 29(11-12), 1356–1361. https://doi.org/10.1016/j.nut.2013.05.008
Joosten, K. F., & Hulst, J. M. (2014). Nutritional screening tools for hospitalized children: methodological considerations. Clinical nutrition (Edinburgh, Scotland), 33(1), 1–5. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2013.08.002
Lama More, R. A., Moráis López, A., Herrero Álvarez, M., Caraballo Chicano, S., Galera Martínez, R., López Ruzafa, E., Rodríguez Martínez, G., de la Mano Hernández, A., Rivero de la Rosa, M. C., & Grupo GETNI (2012). Validación de una herramienta de cribado nutricional para pacientes pediátricos hospitalizados [Validation of a nutritional screening tool for hospitalized pediatric patients]. Nutricion hospitalaria, 27(5), 1429–1436. https://doi.org/10.3305/nh.2012.27.5.5467
Lara-Pompa, N. E., Hill, S., Williams, J., Macdonald, S., Fawbert, K., Valente, J., Kennedy, K., Shaw, V., Wells, J. C., & Fewtrell, M. (2020). Use of standardized body composition measurements and malnutrition screening tools to detect malnutrition risk and predict clinical outcomes in children with chronic conditions. The American journal of clinical nutrition, 112(6), 1456–1467. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqaa142
Mariath, L. M., Santin, J. T., Schuler-Faccini, L., & Kiszewski, A. E. (2020). Inherited epidermolysis bullosa: update on the clinical and genetic aspects. Anais brasileiros de dermatologia, 95(5), 551–569. https://doi.org/10.1016/j.abd.2020.05.001
Rasmussen, H. H., Holst, M., & Kondrup, J. (2010). Measuring nutritional risk in hospitals. Clinical epidemiology, 2, 209–216. https://doi.org/10.2147/CLEP.S11265
Rebecca E. Ling, Victoria Hedges, Peter B. Sullivan (2011) Nutritional risk in hospitalized children: An assessment of two instruments, Clinical Nutrition Elsevier.
Shaughnessy, E. E., & Kirkland, L. L. (2016). Malnutrition in Hospitalized Children: A Responsibility and Opportunity for Pediatric Hospitalists. Hospital pediatrics, 6(1), 37–41. https://doi.org/10.1542/hpeds.2015-0144
Wonoputri, N., Djais, J. T., & Rosalina, I. (2014). Validity of nutritional screening tools for hospitalized children. Journal of nutrition and metabolism, 2014, 143649. https://doi.org/10.1155/2014/143649
Zidorio, A. P., Dutra, E. S., Leão, D. O., & Costa, I. M. (2015). Nutritional aspects of children and adolescents with epidermolysis bullosa: literature review. Anais brasileiros de dermatologia, 90(2), 217–223. https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20153206
