Застосування методів фізичної терапії для пацієнтів після інсульту зі спастичністю у ранньому періоді

Анотація

гостре порушення мозкового кровообігу головна причина інвалідизації. Інсульт посідає 4 місце серед хвороб, що спричиняють смерть або інвалідність. Наслідками інсульту є неврологічні розлади, рухові (плегія, геміпарез, парез, спастичність м’язів), втрата чутливості; дисфункції тазових органів; втрата координації та рівноваги, високий ризик падінь, перепона до здатності самостійного пересування та здійснення повсякденної діяльності. Для набуття оптимальної незалежності пацієнтам після інсульту потрібна кваліфікована реабілітаційна допомога у складі мультидисциплінарної команди. Доказова медицина, лікування та реабілітаційні заходи, суттєво поліпшені у гострому та ранньому періоді для пацієнтів після інсульту. Але у пізньому періоді, на сьогоднішній день, більша половина пацієнтів, залишаються обмеженими у побутових діях та мають рухові порушення, це значно впливає на якість життя та незалежність. Опис мети. Обґрунтувати застосування методів доказової медицини у фізичній терапії для відновлення рухової функції пацієнтів після інсульту у ранньому періоді. Матеріали та методи. У Київській міській клінічній лікарні № 6, Відділення паліативної допомоги, з жовтня по грудень 2021 рік, у обстеженні та реабілітаційних заходах взяли участь 20 пацієнтів зі спастичністю, віком від 47 – 85 років, які перенесли ішемічний та геморагічний інсульт, строком від 3 тижнів до 1 місяця. У всіх пацієнтів та опікунів брали добровільну згоду на обстеження, лікування та реабілітаційні заходи. Для діагностичних методів: використовували комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, за потреби здійснювались лабораторні методи обстеження. Для визначення функціональних порушень пацієнтів після інсульту з м’язовою спастичністю були використанні тести та шкали по фізичній терапії: шкала Ренкіна, Індекс мобільності Рівермід, Ступінь болю, Модифікована шкала Ашворд, Ступінь відновлення руки та кисті; Ступінь відновлення ноги та стопи. Результати. Проведений аналіз методів доказової медицини за темою проблематики, маємо підтвердження, що в ранньому періоді високі показники відновлення. Але у пізньому періоді після інсульту поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів та ускладнює процес відновлення. Не до кінця розгорнуте питання на рахунок ефективних методів подолання спастичності у пізньому періоді, не акцентовано увагу на ускладненнях, що виникають у пізньому періоді. Поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів, впливає на психоемоційний стан людини, з’являються больові відчуття, які заважають належно використовувати уражену кінцівку. М’язова спастичність гальмує та ускладнює відновлення рухової функції в пізньому періоді. Висновки. Проведене обстеження підтверджує високу ефективність запропонованих методів доказової медицини у зменшенні больового синдрому та збільшенні амплітуди рухів у плечовому, ліктьовому та променево-зап’ястковому суглобах у ранньому періоді пацієнтів після інсульту. На рахунок пізнього періоду, питання залишається незавершеним, і потребує подальшого розгляду. У Київській міській клінічній лікарні №6, Відділення Паліативної допомоги, використовували індивідуальний мультидисциплінарний підхід для пацієнтів після інсульту, що сприяло досягненню поставлених цілей. Можемо стверджувати, що методи доказової медицини для гострого та раннього періоду мають позитивний вплив на самостійність та незалежність пацієнтів, також покращує когнітивну функцію та рухову активність уражених кінцівок.