Удосконалення технологій ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту
Анотація
при тяжкому перебігу гострого панкреатиту доцільним вважається ранній початок ентерального харчування (24-72 год від моменту госпіталізації) шляхом назогастрального або назоеюнального введення суміші, що асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Однак, у 30,5-65,7% пацієнтів може виникати непереносимість даного виду нутритивної підтримки. Метою дослідження було покращення результатів лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит шляхом удосконалення технологій ентерального харчування. В дослідженні приймали участь 101 хворий на тяжкий гострий панкреатит, що були розділені на основна групу, де проводилось ентеральне харчування за удосконаленим протоколом – 34 пацієнти, група порівняння №1, де проводилось стандартне назогастральне харчування – 34 пацієнти та група порівняння №2, де проводилось стандартне ЕХ – 33 пацієнти. Оцінку ефективності ентерального харчування в досліджуваних групах проводили шляхом аналізу та порівняння біохімічних показників сироватки крові, частоти виникнення непереносимості нутритивної підримки, інфекованих локальних ускладнень, летальності, тривалості поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. При використанні запропонованого протоколу ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту через 14 діб з моменту початку лікування було отримано достовірну різницю між вмістом альбуміну, креатиніну, холестерину та К+ сироватки крові (р<0,05) між пацієнтами основної групи та груп порівняння, а також вмістом Na+ сироватки крові (р<0,05) між пацієнтами основної групи та групи стандартного назогастрального зондового харчування. Застосування запропонованого протоколу ентерального харчування достовірно зменшує частоту виникнення непереносимості нутритивної підтримки в перші 7 діб лікування на 23,6% (χ2=5,7, 95% ДІ 4,41-41,56, p=0,01) в порівнянні з групою хворих, де застосовується стандартне назогастральне зондове харчування, на 21,5% (χ2=4,87, 95% ДІ 2,34-39,48, p=0,02) в порівнянні з групою стандартного ентерального зондового харчування, а також тривалості поліорганної недостатності з 12,2±1,7 діб до 10,5±1,9 діб в порівнянні з групою хворих, де застосовувалось стандартне назогастральне зондове харчування (p=0,0002) та з 11,5±1,9 діб до 10,5±1,9 діб в порівнянні з групою стандартного ентерального зондового харчування (p=0,03). Використання запропонованої технології ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту покращує результати лікування шляхом зменшення тривалості поліорганної недостатності та частоти виникнення непереносимості даного виду нутритивної підтримки.
Посилання
Arvanitakis, M., Ockenga, J., Bezmarevic, M., Gianotti, L., Krznarić, Ž., Lobo, D. N., Löser, C., Madl, C., Meier, R., Phillips, M., Rasmussen, H. H., Van Hooft, J. E., & Bischoff, S. C. (2020). ESPEN guideline on clinical nutrition in acute and chronic pancreatitis. Clinical nutrition (Edinburgh, Scotland), 39(3), 612–631. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2020.01.004.
Cañamares-Orbís, P., García-Rayado, G., & Alfaro-Almajano, E. (2022). Nutritional Support in Pancreatic Diseases. Nutrients, 14(21), 4570. https://doi.org/10.3390/nu14214570.
Fan, H., Yang, C., Duan, Z., Huo, X., & Yang, Y. (2021). Risk factors of enteral feeding intolerance in severe acute pancreatitis patients: A protocol for systematic review and meta-analysis. Medicine, 100(18), e25614. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000025614.
Jabłońska, B., & Mrowiec, S. (2021). Nutritional Support in Patients with Severe Acute Pancreatitis-Current Standards. Nutrients, 13(5), 1498. https://doi.org/10.3390/nu13051498.
Kolosovych, I., & Hanol , I. (2022). EVALUATION OF THE EFFICIENCY OF NASOGASTRAL NUTRITION IN PATIENTS WITH SEVERE ACUTE PANCREATITIS. Medical Science of Ukraine (MSU), 18(2), 10-16. https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2022.02.
Lakananurak, N., & Gramlich, L. (2020). Nutrition management in acute pancreatitis: Clinical practice consideration. World journal of clinical cases, 8(9), 1561–1573. https://doi.org/10.12998/wjcc.v8.i9.1561.
Li, H., Yang, Z., & Tian, F. (2019). Risk factors associated with intolerance to enteral nutrition in moderately severe acute pancreatitis: A retrospective study of 568 patients. Saudi journal of gastroenterology : official journal of the Saudi Gastroenterology Association, 25(6), 362–368. https://doi.org/10.4103/sjg.SJG_550_18.
Petrov, M. S., & Yadav, D. (2019). Global epidemiology and holistic prevention of pancreatitis. Nature reviews. Gastroenterology & hepatology, 16(3), 175–184. https://doi.org/10.1038/s41575-018-0087-5.
Purschke, B., Bolm, L., Meyer, M. N., & Sato, H. (2022). Interventional strategies in infected necrotizing pancreatitis: Indications, timing, and outcomes. World journal of gastroenterology, 28(27), 3383–3397. https://doi.org/10.3748/wjg.v28.i27.3383.
