Оцінювання ризику інсульт-асоційованої пневмонії у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різних періодах захворювання
Анотація
інсульт є однією з головних причин смерті та набутої інвалідності серед дорослих у всьому світі. У пацієнтів з інсультом часто виникають різні ускладнення, які можуть значно підвищити ризик поганих результатів лікування. Пневмонія, що пов’язана з інсультом, має частоту до 15% і вважається найпоширенішим серйозним медичним ускладненням у пацієнтів з інсультом. Метою дослідження було визначення провісників інсульт-асоційованої пневмонії у пацієнтів з інсультом, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різних періодах захворювання, а також побудова прогностичної моделі для оцінювання ризику розвитку інсульт-асоційованої пневмонії. У пацієнтів, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці з приводу інтрапаренхіматозного мозкового інсульту у різні періоди захворювання (від найгострішого до віддаленого), реєстрували соматичні ускладнення, зокрема інсульт-асоційовану пневмонію, як до госпіталізації, так і впродовж перебування. Після госпіталізації було проведене обстеження, що включало оцінку за допомогою Шкали інсульту Національних інститутів здоров’я та модифікованої шкали Ренкіна. Діагноз інсульт-асоційованої пневмонії встановлювали лікарі-спеціалісти, відповідно до рекомендацій Центрів з контролю захворювань. Якісні змінні відображені як число та проценти, кількісні змінні як медіана (міжквартильний інтервал). Для кількісної оцінки впливу ознак на ризик інсульт-асоційованої пневмонії був використаний метод моделей логістичної регресії. Аналіз проводився за допомогою пакету MedCalc v. 19.1. У дослідження були включені 539 пацієнтів, 309 (57,3%) чоловіків та 230 (42,7%) жінок. Медіана віку пацієнтів 66,0 років (57,9–75,1 років). У 438 (81,3%) учасників дослідження діагностовано ішемічний інсульт, у 101 (18,7%) внутрішньомозковий крововилив. Більшість (64,1%) пацієнтів були госпіталізовані впродовж перших 30 днів від початку захворювання, проте 194 (35,6%) особи поступили пізніше. Медіана початкової загальної оцінки за Шкалою інсульту Національних інститутів здоров’я становила 11 балів (6–18 балів), за модифікованою шкалою Ренкіна – 4 бали (3–5 балів). Соматичні ускладнення в анамнезі захворювання мали місце у 192 (35,6%) пацієнтів, а протягом перебування вони виникли у 103 (19,1%) учасників дослідження. Частота нових соматичних ускладнень у нашому стаціонарі була значуще (p<0,001) нижчою, ніж у період до госпіталізації. Діагноз інсульт-асоційованої пневмонії до госпіталізації був встановлений у 20 (3,7%), а під час стаціонарного лікування – у 7 (1,3%) учасників дослідження (p<0,001). Незалежними провісниками розвитку інсульт-асоційованої пневмонії були старший вік пацієнта (відношення шансів 1,11; 95% довірчий інтервал 1,02-1,21, в середньому, на кожен додатковий рік, р=0,02) та інсульт-асоційована пневмонія в анамнезі (відношення шансів 12,2; 95% довірчий інтервал 2,0-72,4, р=0,006). Відмінна чутливість (85,7%), добра специфічність (75,0%) та площа під кривою операційних характеристик 0,86 (95% довірчий інтервал 0,83–0,89) для прогностичної моделі, що була побудована на основі цих двох чинників, свідчить про їх сильний зв’язок з ризиком розвитку інсульт-асоційованої пневмонії у період перебування в інтегрованому інсультному блоці. Отже у пацієнтів з інсультом у різних періодах захворювання часто виникають соматичні ускладнення. Ризик інсульт-асоційованої пневмонії є вищим у пацієнтів старшого віку й, особливо, у разі інсульт-асоційованої пневмонії в анамнезі захворювання. Нижча частота соматичних ускладнень, зокрема інсульт-асоційованої пневмонії, під час стаціонарного лікування у порівнянні з періодом до госпіталізації є свідченням переваг інтегрованого інсультного блоку.
Посилання
Armstrong JR, Mosher BD. Aspiration pneumonia after stroke: intervention and prevention. Neurohospitalist. 2011 Apr;1(2):85-93. https://doi.org/10.1177/1941875210395775.
Badve MS, Zhou Z, van de Beek D, Anderson CS, Hackett ML. Frequency of post-stroke pneumonia: Systematic review and meta-analysis of observational studies. Int J Stroke. 2019 Feb;14(2):125-136. https://doi.org/10.1177/1747493018806196.
Bernhardt J, Hayward KS, Kwakkel G, Ward NS, Wolf SL, Borschmann K et al. Agreed definitions and a shared vision for new standards in stroke recovery research: The Stroke Recovery and Rehabilitation Roundtable taskforce. Int J Stroke. 2017 Jul; 12(5):444-450. https://doi.org/10.1177/1747493017711816
Brainin M, Feigin VL, Norrving B, Martins SCO, Hankey GJ, Hachinski V; World Stroke Organization Board of Directors. Global Prevention of Stroke and Dementia: The WSO Declaration. Lancet Neurol 2020 Jun; 19(6):487-488. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(20)30141-1.
Bustamante A, Giralt D, García-Berrocoso T, Rubiera M, Álvarez-Sabín J, Molina C, et al.; the Registro Nacional de Ictus de la Sociedad Espanola de Neurologıa (RENISEN). The impact of post-stroke complications on in-hospital mortality depends on stroke severity. Eur Stroke J. 2017 Mar; 2(1):54-63. https://doi.org/10.1177/2396987316681872.
Chan DK, Cordato D, O'Rourke F, Chan DL, Pollack M, Middleton S, Levi C. Comprehensive stroke units: a review of comparative evidence and experience. Int J Stroke. 2013 Jun; 8(4):260-4. https://doi.org/10.1111/j.1747-4949.2012.00850.x.
Elkind MSV, Boehme AK, Smith CJ, Meisel A, Buckwalter MS. Infection as a Stroke Risk Factor and Determinant of Outcome After Stroke. Stroke. 2020 Oct; 51(10):3156-3168. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.120.030429.
Feigin VL, Brainin M, Norrving B, Martins S, Sacco RL, Hacke W, et al. World Stroke Organization (WSO): Global Stroke Fact Sheet 2022. Int J Stroke. 2022 Jan; 17(1):18-29. https://doi.org/10.1177/17474930211065917.
Flomin YuV, Hetman TV, Guliaieva MV, Havryliv IR, Tsurkalenko OS. Determining the etiology of cerebral stroke: from the most prevalent to rare causes. Ukrainian Interventional Neuroradiology and Surgery. 2022; 40(2):14-40. https://doi.org/10.26683/2786-4855-2022-2(40)-14-40.
GBD 2019 Stroke Collaborators. Global, regional, and national burden of stroke and its risk factors, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Neurol 2021; 20:795–820. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(21)00252-0
Govan L, Langhorne P, Weir CJ; Stroke Unit Trialists Collaboration. Does the prevention of complications explain the survival benefit of organized inpatient (stroke unit) care? Further analysis of a systematic review. Stroke. 2007 Sep; 38(9):2536-40. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.106.478842.
Grossmann I, Rodriguez K, Soni M, Joshi PK, Patel SC, Shreya D, Zamora DI, Patel GS, Sange I. Stroke and Pneumonia: Mechanisms, Risk Factors, Management, and Prevention. Cureus. 2021 Nov 26;13(11):e19912. https://doi.org/10.7759/cureus.19912.
Gurianov VG, Lyakh YE, Pariy VD, Korotkyi OV, Chalyi OV, Chalyi KO, Tsekhmister YV. Biostatistics Manual. Medical Research Analysis in EZR (R–statistics). Kyiv: Vistka, 2018. - 208 p. (in Ukrainian)
Harvey RL. Predictors of Functional Outcome Following Stroke. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2015 Nov; 26(4):583-98. doi: 10.1016/j.pmr.2015.07.002.
Horan TC, Andrus M, Dudeck MA. CDC/NHSN surveillance definition of health care-associated infection and criteria for specific types of infections in the acute care setting. Am J Infect Control. 2008 Jun; 36(5):309-32. https://doi.org/10.1016/j.ajic.2008.03.002.
Ingeman A, Andersen G, Hundborg HH, Svendsen ML, Johnsen SP. In-hospital medical complications, length of stay, and mortality among stroke unit patients. Stroke. 2011 Nov;42(11):3214-8. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.110.610881.
Janus-Laszuk B, Mirowska-Guzel D, Sarzynska-Dlugosz I, Czlonkowska A. Effect of medical complications on the after-stroke rehabilitation outcome. NeuroRehabilitation. 2017; 40(2):223-232. https://doi.org/10.3233/NRE-161407.
Kim J, Thayabaranathan T, Donnan GA, Howard G, Howard VJ, Rothwell PM, et al. Global Stroke Statistics 2019. Int J Stroke. 2020 Oct; 15(8):819-838. https://doi.org/10.1177/1747493020909545
Kishore AK, Vail A, Chamorro A, Garau J, Hopkins SJ, Di Napoli M, et al. How is pneumonia diagnosed in clinical stroke research? A systematic review and meta-analysis. Stroke. 2015 May; 46(5):1202-9. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.114.007843.
Kitisomprayoonkul W, Sungkapo P, Taveemanoon S, Chaiwanichsiri D. Medical complications during inpatient stroke rehabilitation in Thailand: a prospective study. J Med Assoc Thai. 2010 May; 93(5):594-600. PMID: 20524446.
Kumar S, Selim MH, Caplan LR. Medical complications after stroke. Lancet Neurol. 2010 Jan; 9(1):105-18. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(09)70266-2.
Langhorne P, Ramachandra S, and Stroke Unit Trialists’ Collaboration. Organized Inpatient (Stroke Unit) Care for Stroke: Network Meta-Analysis. Stroke. 2020; 51:e349–e350. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.120.030825
Liu L, Xiong XY, Zhang Q, Fan XT, Yang QW. The Efficacy of Prophylactic Antibiotics on Post-Stroke Infections: An Updated Systematic Review and Meta-Analysis. Sci Rep. 2016 Nov 14; 6:36656. https://doi.org/10.1038/srep36656.
Pandian JD, Sebastian IA. Integrated approach to stroke burden: are we doing enough? Lancet Neurol 2021; 20:774. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(21)00287-8.
Petrie A, Sabin C. Medical Statistics at a Glance, 3rd ed. Oxford, UK: Wiley-Blackwell, 2009 – 180 p.
Teasell R, Hussein N, Irthayarajah J, Saikaley M, Longval M, Viana R. Medical Complications Post Stroke. Stroke Rehabilitation Clinician Handbook (accessed online at http://www.ebrsr.com/sites/default/files/EBRSR%20Handbook%20Chapter%206_Medical%20Complications.pdf)
Tinker RJ, Smith CJ, Heal C, Bettencourt-Silva JH, Metcalf AK, Potter JF, Myint PK. Predictors of mortality and disability in stroke-associated pneumonia. Acta Neurol Belg. 2021 Apr; 121(2):379-385. https://doi.org/10.1007/s13760-019-01148-w.
Tsao CW, Aday AW, Almarzooq ZI, Alonso A, Beaton AZ, Bittencourt MS, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2022 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2022 Feb 22; 145(8):e153-e639. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001052.
Verma R. Stroke-Associated Pneumonia: Management Issues. J Neurosci Rural Pract. 2019 Jul; 10(3):472-473. https://doi.org/10.1055/s-0039-1696743.
Weimar C, Roth MP, Zillessen G, Glahn J, Wimmer MLJ, Busse O, et al.; German Stroke Date Bank Collaborators. Complications following acute ischemic stroke. Eur Neurol 2002; 48(3):133-40. https://doi.org/10.1159/000065512.
Westendorp WF, Nederkoorn PJ, Vermeij JD, Dijkgraaf MG, van de Beek D. Post-stroke infection: a systematic review and meta-analysis. BMC Neurol. 2011 Sep 20; 11:110. https://doi.org/10.1186/1471-2377-11-110.
Yuan M, Li Q, Zhang R, Zhang W, Zou N, Qin X, Cai Z. Risk factors for and impact of poststroke pneumonia in patients with acute ischemic stroke. Medicine (Baltimore). 2021 Mar 26; 100(12):e25213. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000025213.
Zheng F, Spreckelsen NV, Zhang X, Stavrinou P, Timmer M, Dohmen C, et al. Should preventive antibiotics be used in patients with acute stroke? A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. PLoS One. 2017 Oct 19; 12(10):e0186607. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0186607.
Zhuo Y, Qu Y, Wu J, Huang X, Yuan W, Lee J, Yang Z, Zee B. Estimation of stroke severity with National Institutes of Health Stroke Scale grading and retinal features: A cross-sectional study. Medicine (Baltimore). 2021 Aug 6; 100(31):e26846. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000026846.
