Прогностичні фактори ураження нервової системи у дітей з COVID-19
Анотація
ця робота присвячена вивченню особливостей структури симптомів пов’язаних з нервовою системою у дітей з коронавірусною хворобою (COVID-19). За час пандемії COVID-19 спостерігалося стрімке збільшення частоти уражень неврологічного характеру. Частота неврологічних проявів при COVID-19 серед дорослих пацієнтів становить до 82%, у дітей коливається від 3% до 47%. Метою роботи було дослідження частоти та структури неврологічних симптомів у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій інфекційній лікарні з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 впродовж 2020-2022 років та визначення прогностичних факторів ураження нервової системи. Матеріали і методи: Було проведено ретроспективний аналіз 945 історій хвороб дітей віком від народження до 18 років, які були госпіталізовані до Київської міської дитячої інфекційної лікарні (КНП «КМДКІЛ») міста Києва, Україна в період пандемії. Серед них було проаналізовано випадки, що супроводжувались неврологічними симптомами. Визначались особливості клінічної картини, лабораторні та демографічно-епідеміологічні дані. Статистичний аналіз отриманих результатів проводився із використанням статистичного пакету Statistical software EZR v. 1,54. Результати: Неврологічні симптоми були виявлені у 142 (15%) дітей, з них переважну кількість становили підлітки (55,6%). Провідними симптомами ураження нервової системи були головний біль, агевзія/аносмія, судомний синдром, гостра полінейропатія та міалгія/артралгія. За результатами аналізу даних відношення шансів розвитку неврологічних симптомів серед пацієнтів нашої когорти, статистично більші шанси розвитку неврологічних проявів мали діти старшої вікової групи (10-18 років). Також були проаналізовані коефіцієнти відношення шансів розвитку вищезгаданих симптомів залежно від клінічних синдромів. Серед респіраторних синдромів наявність кашлю (5.53; 95%ВІ 3.53-8.65) та ознаки ураження нижніх дихальних шляхів (1.8; 95%ВІ 1.21-2,67) асоціювались із вищим ризиком появи симптомів ураження нервової системи. За даними дослідження лабораторних показників, збільшений рівень лейкоцитів (2.01; 95%ВІ 1.2-3.38) асоціювався із зростанням частоти неврологічних проявів, а в групах пацієнтів із підвищеним показником С-реактивного білку (0.39; 95%ВІ 0.23-0.68) або прокальцитоніну (0,21; 95%ВІ 0,11-0,43), навпаки, спостерігалась менша частота виявлення неврологічної симптоматики. Висновки: Неврологічні симптоми виникають у 15% дітей з COVID-19. За результатами нашої роботи прогностичними факторами виникнення неврологічної симптоматики у дітей із COVID-19 є старший вік дитини, кашель та симптоми ураження нижніх дихальних шляхів. Крім того, наше дослідження продемонструвало прогностичну цінність появи неврологічної симптоматики з підвищенням лейкоцитів, а також відсутність кореляції неврологічних проявів з підвищенням СРБ і прокальцитоніну.
Посилання
Abdel-Mannan O., Eyre M., Löbel U. (2020). Neurologic and radiographic findings associated with COVID-19 infection in children. JAMA Neurol, 77(11), 1440–1445.
Al-Biltagi M, Bediwy AS, Saeed NK (2022). Cough as a neurological sign: What a clinician should know. World J Crit Care Med;11(3):115-128. https://doi.org/10.5492/wjccm.v11.i3.115.
Berlit P, Bösel J, Gahn G. (2020). Neurological manifestations of COVID-19 - guideline of the German Society of Neurology. Neurol Res Pract, 2:51.
Carter MJ., Fish M., Jennings A., et al. (2020). Peripheral immunophenotypes in children with multisystem inflammatory syndrome associated with SARS-CoV-2 infection. Nat. Med.
Chacon-Aguilar R., Osorio-Camara J.M., Sanjurjo-Jimenez I., Gonzalez-Gonzalez C., Lopez-Carnero J., Perez-Moneo-Agapito B.(2020). COVID-19: Fever syndrome and neurological symptoms in a neonate. An. Pediatr (English Edition);92:373–374. https://doi.org/10.1016/j.anpede.2020.04.001.
Chen TH. (2020). Neurological involvement associated with COVID-19 infection in children. J Neurol Sci, 418:117096.
Cheung EW, Zachariah P, Gorelik M, et al. (2020). Multisystem Inflammatory Syndrome Related to COVID-19 in Previously Healthy Children and Adolescents in New York City. JAMA,324(3), 294–296. https://doi.org/10.1001/jama.2020.10374.
Cloete H, Kruger A, Maureen M, et al. (2022). Paediatric hospitalisations due to COVID-19 during the first SARS-CoV-2 omicron (B.1.1.529) variant wave in South Africa: a multicentre observational study. The Lancet Child & Adolescent Health, 6(5), 294-302. DOI: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(22)00027-X.
Dantzer R. (2018). Neuroimmune interactions: from the brain to the immune system and vice versa. Physiol. Rev, 98, 477–504.
Dufort EM, Koumans EH, Chow EJ, et al. (2020). Multisystem inflammatory syndrome in children in New York State N. Engl. J. Med., 383, 347-358.
Dugue R., Cay-Martínez K.C., Thakur K.T., et al. (2020). Neurologic manifestations in an infant with COVID-19. Neurology.94:1100–1102. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000009653.
Esposito S, Principi N. (2021). Multisystem inflammatory syndrome in children related to SARS-CoV-2. Paediatr Drugs,23(2), 119–29. https://doi.org/10.1007/s40272-020-00435-x
Feldstein LR, Rose EB, Horwitz SM, et al. (2020). Multisystem inflammatory syndrome in U.S. children and adolescents. N. Engl. J. Med., 383, 334-346.
Frank CH., Almeida TV, Marques EA. (2020). Guillain-Barré syndrome associated with SARS-CoV-2 infection in a pediatric patient. J Trop Pediatr. https://doi.org/10.1093/tropej/fmaa044.
Garazzino S., Montagnani C., Donà D. Multicentre (2020). Italian study of SARS-CoV-2 infection in children and adolescents, preliminary data as at 10 April 2020. Euro Surveill, 25(18),2000600.
Giacomelli A., Pezzati L., Conti F. (2020). Self-reported olfactory and taste disorders in patients with severe acute respiratory coronavirus 2 infection: a cross-sectional study. Clin Infect Dis, 71(15),889–890.
Harapan BN, Yoo HJ. (2021). Neurological symptoms, manifestations, and complications associated with severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) and coronavirus disease 19 (COVID-19) J Neurol, 6:221919.
Helms J., Kremer S., Merdji H., et al. (2020). Neurologic features in severe SARS-CoV-2 infection. N. Engl. J. Med,382, 2268–2270.
Khandia R, Singhal S, Alqahtani T, et al. (2022). Emergence of SARS-CoV-2 Omicron (B.1.1.529) variant, salient features, high global health concerns and strategies to counter it amid ongoing COVID-19 pandemic. Environ Res, 209: 112816. doi: 10.1016/j.envres.2022.112816.
Kurd M, Hashavya S, Benenson S, et al. (2021). Seizures as the main presenting manifestation of acute SARS-CoV-2 infection in children. Seizure, 92, 89–93.
Lechien JR., Chiesa-Estomba CM., De Siati DR. (2020). Olfactory and gustatory dysfunctions as a clinical presentation of mild-to-moderate forms of the coronavirus disease (COVID-19): a multicenter European study. Eur Arch Otorhinolaryngol, 277(8), 2251–2261.
Li Y, Wang M, Zhou Y, et al. (2020). Acute cerebrovascular disease following COVID- 19: a single center, retrospective, observational study. Social Sci Res Netw Electr J.
Lin JE, Asfour A, Sewell TB, et al. (2021). Neurological issues in children with COVID-19. Neuroscience Letters. 743.
Lorenz N., Treptow A., Schmidt S., Hofmann R., Raumer-Engler M., Heubner G., Gröber K. (2020). Neonatal Early-Onset Infection With SARS-CoV-2 in a Newborn Presenting With Encephalitic Symptoms. Pediatr. Infect. Dis. J. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000002735.
Misra S, Kolappa K, Prasad M, et al. (2021). Frequency of Neurologic Manifestations in COVID-19: A Systematic Review and Meta-analysis. Neurology, 7;97(23): e2269-e2281. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000012930.
Moreira A, Chorath K, Rajasekaran K, et al. (2021). Demographic predictors of hospitalization and mortality in US children with COVID-19. Eur J Pediatr.,180,1659–1663. https://doi.org/10.1007/s00431-021-03955-x.
Nathan N., Prevost B., Corvol H. (2020). Atypical presentation of COVID-19 in young infants. Lancet. 395:1481. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30980-6.
Panda PK, Sharawat IK, Panda P, et al. (2021). Neurological complications of SARS-CoV-2 infection in children: a systematic review and meta-analysis. J Trop Pediatr, 67, 1–11.
Principi, N., Esposito, S. (2021). Are we sure that the neurological impact of COVID 19 in childhood has not been underestimated? Ital J Pediatr 47, 191. https://doi.org/10.1186/s13052-021-01144-y
Sandoval F, Julio K, Méndez G, et al. (2021). Neurologic features associated with SARS-CoV-2 infection in children: a case series report. J Child Neurol, 36, 853–866.
Siddique R, Khan S, Shabana et al. (2022). Neurological complications of COVID-19 in children and the associated immunological responses. Journal of King Saud University – Science,34,3.
Singer TG, Evankovich KD, Fisher K, et al. (2021). Coronavirus infections in the nervous system of children: a scoping review making the case for long-term neurodevelopmental surveillance. Pediatr Neurol, 117, 47–63. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2021.01.007.
Siracusa L. et al. (2021). Neurological complications in pediatric patients with SARS-CoV-2 infection: a systematic review of the literature Italian Journal of Pediatrics, 47, 123. https://doi.org/10.1186/s13052-021-01066-9
Stafstrom CE, Jantzie LL.(2020). COVID-19: Neurological Considerations in Neonates and Children. Children (Basel);7(9):133. https://doi.org/10.3390/children7090133.
Taquet M., Geddes JR., Husain M., et al. (2021). 6-month neurological and psychiatric outcomes in 236 379 survivors of COVID-19: a retrospective cohort study using electronic health records. The Lancet. Psychiatry. 8(5), 416-427.
Vivanti A.J., Vauloup-Fellous C., Prevot S., Zupan V., Suffee C., Cao J.D., Benachi A., De Luca D.(2020). Transplacental transmission of SARS-CoV-2 infection. Nat. Commun. 11:3572. https://doi.org/10.1038/s41467-020-17436-6.
Whittaker A, Anson M, Harky A. (2020). Neurological manifestations of COVID- 19: a systematic review and current update. Acta Neurol Scand,142, 14–22.
