ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРИ КІСТОЗНИХ НЕОПЛАЗМАХ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
Анотація
Проведено проспективне нерандомізоване дослідження, в якому приймали участь 99 пацієнтів з гістологічно веріфікованми кістозними утвореннями підшлункової залози. Хворі були розподілені на дві, репрезентативні за статтю, віком групи, що відрізнялися за радіологічними та лабораторними критеріями на ймовірні псевдокісти та кистозні неоплазми. З сонографічних та радіологічних ознак кистозних неоплазм вважалися наявність перетинок та солідного компоненту в кістозній порожнині, відсутність кальцинатів в паренхімі та протоках підшлункової залози та нормальний діаметр головної панкреатичної протоки. З лабораторних тестів досліджували вміст кісти підшлункової залози, отриманий шляхом тонкоголкової аспірації з дослідженням концентрації онкомаркерів CEA, СА-125, СА-19.9, та цитологічним дослідженням. Для визначення результатів достовірності розраховували чутливість та специфічність кожного методу діагностики. За діагностичний “золотий стандарт” використовувалося гістологічне дослідження стінки кістозного утворення. З підозрою на кістозні неоплазми підшлункової залози, за даними доопераційного обстеження, оперовані 36 пацієнтів, але діагноз був підвержений гістологічно в 24 випадках (24%). Серед усіх пацієнтів з кістозними ураженнями підшлункової залози до операції передбачалась псевдокіста у 63 хворих, але у 75, за даними післяопераційного морфологічного дослідження, діагностовано псевдокісти. Серед кістозних неоплазм - цистоаденома визначалась у З хворих (12%), цистоаденокарцинома веріфікована в 17 випадках (71 %), у 4 пацієнтів (17 %) визначена погранична кістозна пухлина. Морфологічні варіанти кістозних неоплазм характеризувались різноманіттям: серозна кістозна неоплазма 2 (8 %) випадки, муцинозна кістозна неоплазма - 6 (25 %), інтрадук- тальна папілярна муцинозна неоплазма - 2 хворих (8 %), солідно-псевдопапілярна пухлина - 3 (13%), кістозна дегенерація солідних пухлин представлена злоякісною формою нейроендокринної пухлини в 6 випадках (25 %), протокової аденокарциноми у 5 (21 %). Найбільш інформативними методами інструментальної діагностики кістозних неоплазм вважаємо мультиспіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним підсиленням (чутливість - 85 %, специфічність - 83 %) та магнітнорезонансну томографію (чутливість - 88 %, специфічність - 94 %). Висока концентарція онкомаркерів СЕА та Са -125 спостерігалася в кістозному вмісті муцинозних кістозних та інтардуктальних папілярних муцинозних неоплазми. Віпдовідно маркери СА-125 та СЕА інформативні для діагностики муцинозних пухлин. Цитологічне дослідження та визначення онкомаркеру СА-19.9 у кістозному вмісті неінформативні для дифе- ренційної діагностики кістозних неоплазм та псевдокіст.
Посилання
Kompleksnaya luchevaya diagnostika zabolevaniy
podzheludochnoy zhelezy // SPb.: Gipokrat. - 2001. - S.136.
2. Pugacheva O.G. Karmazanovskiy G.G. Luchevaya diagnostika vnutriprotokovoy papillyarnoy mutsinoznoy opukholi podzheludochnoy zhelezy (Obzor literatury) // Meditsinskaya vizualizatsiya.-Ml.- S.21-33.
3. Bassi C., Salvia R., Gumbs A.A. et al. The value of
standard serum tumor markers in differentiating mucinous from serous cystic tumors of the pancreas: CEA, CA 19-9, CA 125, CA15-3//Arch Surg.-2002.- Vol.387.-P. 22281-2285.
4. Brugge W., Lauwers G., Sahani D. et al. Cystic Neoplasms of the Pancreas // N Engl J Med. -2004.- Vol. 351.- P.1218-1226.
5. Brugge W.R., Lewandrowski K, Lee-Lewandrowski E. et al.
Diagnosis of pancreatic cystic neoplasms: a report of the cooperative pancreatic cyst study// Gastroenterology. -2004- Vol.126.- P.1330-1336.
6. Katz S.D., Friedel DM., Kho D. et al. Relative accuracy of CT and MRI for characterization of cystic pancreatic masses// American Journal of Roentgenology.-2007.-Vol. 189.-P.657- 661.
7. Kim Y. H., Saini S., Sahani D. et al. Imaging diagnosis of
cystic pancreatic lesions: pseudocyst versus nonpseudocyst// RadioGraphics.-2005. - Vol. 25. -P. 671- 685.
8. Kloppel G., Solcia E., Longnecker D.S. et al. Histological typing of tumors of the exocrine pancreas: Word Health Organization international histological classification of tumors. 2nd ed// New York: Springer-Verlag. — 1998. — P.876.
9. Laffan T. A., Horton К. M., Klein A. P. et al. Prevalence of unsuspected pancreatic cysts on MDCT // American Journal of Roentgenology.-2008.~ Vol. 191.- P. 802-807.
10. Recine M., Kaw M., Evans D.B. et al. Fine-needle aspiration cytology of mucinous tumors of the pancreas// Cancer.-2004. - Vol. 102. - P. 92-99.
11. Fisher W.E., Hodges S.E., Yagnic V. et al. Accuracy of CT in predicting malignant potential of cystic pancreatic neoplasms// The Official Journal of the International HepatoPancreatoDiliari Association.-2008.-Vol. 10.- P. 483- 490.