ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРИ КІСТОЗНИХ НЕОПЛАЗМАХ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

  • Андрій Горлач Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна Київський Центр хірургії захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози імені В. С. Земскова, м. Київ, Україна
Ключові слова: діагностика, кістозні неоплазми, підшлункова залоза

Анотація

Проведено проспективне нерандомізоване дослідження, в якому приймали участь 99 пацієнтів з гістологічно веріфікованми кістозними утвореннями підшлункової залози. Хворі були розподілені на дві, репрезентативні за статтю, віком групи, що відрізнялися за радіологічними та лабораторними критеріями на ймовірні псевдокісти та кистозні неоплазми. З сонографічних та радіологічних ознак кистозних неоплазм вважалися наявність перетинок та солідного компоненту в кістозній порожнині, відсутність кальцинатів в паренхімі та протоках підшлункової залози та нормальний діаметр головної панкреатичної протоки. З лабораторних тестів досліджували вміст кісти підшлункової залози, отри­маний шляхом тонкоголкової аспірації з дослідженням концентрації онкомаркерів CEA, СА-125, СА-19.9, та цитологічним дослідженням. Для визначення результатів достовірності розраховували чутливість та специфічність кожного методу діагностики. За діагностичний “золотий стандарт” використовува­лося гістологічне дослідження стінки кістозного утворення. З підозрою на кістозні неоплазми підшлун­кової залози, за даними доопераційного обстеження, оперовані 36 пацієнтів, але діагноз був підвержений гістологічно в 24 випадках (24%). Серед усіх пацієнтів з кістозними ураженнями підшлункової залози до операції передбачалась псевдокіста у 63 хворих, але у 75, за даними післяопераційного морфологічного дослідження, діагностовано псевдокісти. Серед кістозних неоплазм - цистоаденома визначалась у З хворих (12%), цистоаденокарцинома веріфікована в 17 випадках (71 %), у 4 пацієнтів (17 %) визначена погранична кістозна пухлина. Морфологічні варіанти кістозних неоплазм характеризувались різноман­іттям: серозна кістозна неоплазма 2 (8 %) випадки, муцинозна кістозна неоплазма - 6 (25 %), інтрадук- тальна папілярна муцинозна неоплазма - 2 хворих (8 %), солідно-псевдопапілярна пухлина - 3 (13%), кістозна дегенерація солідних пухлин представлена злоякісною формою нейроендокринної пухлини в 6 випадках (25 %), протокової аденокарциноми у 5 (21 %). Найбільш інформативними методами інстру­ментальної діагностики кістозних неоплазм вважаємо мультиспіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним підсиленням (чутливість - 85 %, специфічність - 83 %) та магнітнорезонансну то­мографію (чутливість - 88 %, специфічність - 94 %). Висока концентарція онкомаркерів СЕА та Са -125 спостерігалася в кістозному вмісті муцинозних кістозних та інтардуктальних папілярних муцинозних неоплазми. Віпдовідно маркери СА-125 та СЕА інформативні для діагностики муцинозних пухлин. Цито­логічне дослідження та визначення онкомаркеру СА-19.9 у кістозному вмісті неінформативні для дифе- ренційної діагностики кістозних неоплазм та псевдокіст.

Посилання

1. Minko B.A. Pruchanskiy VS. Korytova L.I.
Kompleksnaya luchevaya diagnostika zabolevaniy
podzheludochnoy zhelezy // SPb.: Gipokrat. - 2001. - S.136.
2. Pugacheva O.G. Karmazanovskiy G.G. Luchevaya diagnostika vnutriprotokovoy papillyarnoy mutsinoznoy opukholi podzheludochnoy zhelezy (Obzor literatury) // Meditsinskaya vizualizatsiya.-Ml.- S.21-33.
3. Bassi C., Salvia R., Gumbs A.A. et al. The value of
standard serum tumor markers in differentiating mucinous from serous cystic tumors of the pancreas: CEA, CA 19-9, CA 125, CA15-3//Arch Surg.-2002.- Vol.387.-P. 22281-2285.
4. Brugge W., Lauwers G., Sahani D. et al. Cystic Neoplasms of the Pancreas // N Engl J Med. -2004.- Vol. 351.- P.1218-1226.
5. Brugge W.R., Lewandrowski K, Lee-Lewandrowski E. et al.
Diagnosis of pancreatic cystic neoplasms: a report of the cooperative pancreatic cyst study// Gastroenterology. -2004- Vol.126.- P.1330-1336.
6. Katz S.D., Friedel DM., Kho D. et al. Relative accuracy of CT and MRI for characterization of cystic pancreatic masses// American Journal of Roentgenology.-2007.-Vol. 189.-P.657- 661.
7. Kim Y. H., Saini S., Sahani D. et al. Imaging diagnosis of
cystic pancreatic lesions: pseudocyst versus nonpseudocyst// RadioGraphics.-2005. - Vol. 25. -P. 671- 685.
8. Kloppel G., Solcia E., Longnecker D.S. et al. Histological typing of tumors of the exocrine pancreas: Word Health Organization international histological classification of tumors. 2nd ed// New York: Springer-Verlag. — 1998. — P.876.
9. Laffan T. A., Horton К. M., Klein A. P. et al. Prevalence of unsuspected pancreatic cysts on MDCT // American Journal of Roentgenology.-2008.~ Vol. 191.- P. 802-807.
10. Recine M., Kaw M., Evans D.B. et al. Fine-needle aspiration cytology of mucinous tumors of the pancreas// Cancer.-2004. - Vol. 102. - P. 92-99.
11. Fisher W.E., Hodges S.E., Yagnic V. et al. Accuracy of CT in predicting malignant potential of cystic pancreatic neoplasms// The Official Journal of the International HepatoPancreatoDiliari Association.-2008.-Vol. 10.- P. 483- 490.
Як цитувати
Горлач , А. (1). ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРИ КІСТОЗНИХ НЕОПЛАЗМАХ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ. Український науково-медичний молодіжний журнал, 4(91), 43-47. вилучено із https://mmj.nmuofficial.com/index.php/journal/article/view/193