ФУНКЦІОНАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ У ПАЦІЄНТІВ ЖІНОЧОЇ СТАТІ ІЗ ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ БЕЗ ЕЛЕВАЦІЇ СЕГМЕНТА ST, СТРАТИФІКОВАНИМИ ЗА ШКАЛАМИ ТІМІ ТА GRACE
Анотація
Серед пацієнтів жіночої статі з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST, розподіленими на групи низького, помірного і високого ризику за шкалами ТІМІ і GRACE, вивчалась агрега- ційна здатність тромбоцитів у спонтанному і індукованому стані. Ступінь спонтанної агрегації зростала з ризиком шкал ТІМІ і GRACE на 9,4% і 9,51% у групі помірного ризику і на 21,7% і 20,6% у групі високого ризику, відповідно (всі р <0,05). Серед жінок з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST додатковим чинником несприятливих серцево-судинних подій є підвищена спонтанна і індукована функціональна активність тромбоцітов. Було виявлено достовірне збільшення агрегаційної здатності при додаванні арахідонової кислоти (АК) і аденозиндифосфату (АДФ). Крім того, використання в якості індуктора АДФ дозволило виявити нечутливість до дії клопідогрелю в групах високого ризику серед жінок з TKC6ST. Наявність кореляційних зв’язків високої інтенсивності між ступенем GRACE і АК- (г = 0,56; р <0,001) і АДФ індукованої агрегацією (г = 0,61; р <0,01) і середньої інтенсивності між адреналін- індукованої агрегацією (г = 0,48) і між шкалою ТІМІ і АДФ-індукованої агрегацією (г = 0,32; р <0,05), свідчили про закономірності та взаємозв’язки виявленої нами підвищеної функціональної активності тромбоцитів із зростанням ризику несприятливих серцево-судинних подій за прогностичними моделям ТІМІ і GRACE.
подій за прогностичними моделям ТІМІ і GRACE.
Посилання
2. Dvoretskyy LI, Hybradze NT, Cherkasov NA Yshemycheskaya Y [Ischemic heart disease in womenjRusskii medicinskii Journal. 2011; 2: 79-84.
3. Zykov M. et al. [Prediction of the complications of myo¬cardial infarction within one year of observation] CSF. 2011; 4—1: 41—46.
4. Amsterdam E.A., Wenger N.K., Brindis R.G., Casey Jr D.E., Ganiats T.G., Holmes Jr D.. J. Society for Cardiovascular Angiography and Interventions; Society of Thoracic Surgeons; American Association for Clinical Chemistry. 2014 AHA/ACC Guideline for the Management of Patients with Non-ST-Elevation Acute Coronary Syndromes: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2014; 64(24): 139-228.
5. Collet J. P, Cuisset T, Rangй G., Cayla G., Elhadad S., Pouillot C., Montalescot, G.. Bedside Monitoring to Adjust Antiplatelet Therapy for Coronary Stenting. N Engl J Med.2012; 367: 2100-9.
6. DAscenzo F, Biondi-Zoccai G., Moretti C, Bollati M., Omedu P., Sciuto F. TIMI, GRACE and alternative risk scores in Acute Coronary Syndromes: a meta-analysis of 40 derivation studies on 216,552 patients and of 42 validation studies on 31,625 patients. Contemporary clinical trials. 2012; 33(3): 507-514.
7. Hamm C.W., Bassand J.P., Agewall S., Bax J., Boersma E., Bueno H. ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation The Task Force for the management of acute coronary syndromes (ACS) in patients presenting without persistent ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal.2011; 32(23); 2999-3054.
8. Harrison P., Mackie I, Mumford A., Briggs C., Liesner R., Winter M., Machin S. Guidelines for the laboratory investigation of heritable disorders of platelet function. British journal of haematology. 2011; 155(1):
