МЕТАБОЛІЧНІ НАСЛІДКИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ РЕЗЕКЦІЙ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
Анотація
До 1970-х років ПДР рідко виконувалась, тому що госпітальна смертність становила 20-25%. Однак, протягом 1980-х і 1990-х років досвід виконання ПДР значно зріс і великі медичні центри повідомили про зниження післяопераційної летальності і смертності, пов’язаних з хірургічним лікуванням. Розробка складних хірургічних процедур, покращення післяопераційного догляду і удосконалення ранньої діагностики захворювань ПЗ сприяють росту виживаності і якості життя оперованих хворих. Після операцій компенсація порушених функцій не є задовільною, що обумовлено новими анатомо-фізіологічни- ми співвідношеннями в шлунково-кишковому тракті та формуванням метаболічного дефіциту, що в цілому вкладається в поняття постпанкреаторезекційного синдрому. Резекція підшлункової залози є єдиним ефективним методом лікування ряду злоякісних новоутворень органів біліопанкреатодуоде- нальної зони, ускладнених форм хронічного панкреатиту, при цьому в спеціалізованих хірургічних центрах післяопераційна летальність становить менше ніж 5%. У пацієнтів, які перенесли резекцію ПЗ відзначаються зміни в метаболізмі, щодо мікроелементів, ліпідної абсорбції і цукровий діабет 3 типу. Цукровий діабет 3 типу є основним фактором, що впливає на якість життя пацієнтів, які перенесли резекцію підшлункової залози. Разом з тим важко передбачити вплив резекцій ПЗ на вуглеводний обмін, тому що метаболічні зміни бувають від помірних до значних. За рахунок проведення таких складних операцій, період спостереження після операції подовжується. Випадки розвитку цукрового діабету З типу залежать від типу оперативного втручання, ступеня резекції ПЗ і якості залишеної тканини залози. Після тотальної панкреатектомїї цукровий діабет 3 типу розвивається у 100% випадках, після панкреатодуоденоектомїї - у 18-39% хворих. Нами проведено ретроспективний аналіз 100 послідовних випадків резекцій ПЗ, які було виконано в Київського центрі хірургії печінки, ПЗ та жовчних проток імені проф. В. С. Земскова на базі КМКЛ №10 співробітниками кафедри хірургії №1 НМУ імені О. О. Богомольця протягом 2010-201 Зрр. На наш погляд раціональна хірургічна тактика, адекватна передопераційна підготовка, що призводить до зменшення післяопераційних ускладнень безперечно буде впливати на зниження ризику розвитку цукрового діабету 3 типу. Питання вивчення патогенезу цукрового діабету З типу залишається не вирішеним і потребує проведення подальших клінічних досліджень з залученням значно більшої кількості хворих.
Посилання
2. Губергриц Н.Б., Лукашевич Г.М., Голубова О.А., Беляе¬ва Н.В., Загоренко Ю.А. Панкреатогенный сахарный діабет. Ржггх 2007; 7(1) - 6.
3. Timofte D., Livadarin Roxana, Bintintan V., Diaconu C., Ionescu Lidia, Sandberg A. A., Mariciuc D. C, Danila R. Metabolic disorders in patients operated for pancreatic cancer. Surgery updares; 10(3) - 6.
4. Дронов О.I., Крючина Є.А., Сусак Я.М. Досвід хірургічного лікування раку підшлункової залози. Клінічна хірургія 2005; 4—5.
5. Hiromichi Maeda, Kazuhiro Hanazaki. Pancreatogenic Diabetes after Pancreatic Resection. Pancreatology 2001; 11:8.
6. Земсков В. C., Білецький В.І., Панченко С.Н., Люлькін ВД. Постпанкреаторезекційний синдром/В. С. Земское, В. І. Білець¬кий, С. П. Панченко, В. Д. Люлькін — К. : Здоров’я, 1986. — 176 с.
7. Куницина М. А., Кашкина Е. И., Сравнительная оценка єффективности различных методов лечения панкреатогенного сахарного диабета при алкогольной и билиарной формах хрони¬ческого панкреатита. Саратовский научно-медицинский жур¬нал 2012; 3(8) - 5.
8. Traverso LW, Kozarek RA. Pancreatoduidenoectomy for chronic pancreatitis with inflammatory mass in the head. World J Surg 1990; 14(1): 4.
9. YunFeng Cui, Dana K. Andersen. Pancreatogenic Diabetes: Special Considerations for Management. Pancreatology 2011; 11:9.
10. Hardt PD, Kloer HU, Brendel MD, Bretzel RG: Is pancreatic (type 3c) diabetes underdiagnosed and misdiagnosed? Diab Care 2008; 31(2):4.
