The mutual influence of gut microbiota and uterine leiomyoma

Abstract

міома матки є одним із найпоширеніших гінекологічних захворювань серед жінок репродуктивного віку. Дисбактеріоз кишечника також стає все більш вивченим аспектом медицини, оскільки його зв'язок з різноманітними порушеннями здоров'я, включаючи гінекологічні захворювання, набуває все більшого значення. Згідно з останніми дослідженнями, зміни в мікробіоті кишечника можуть мати важливу роль у патогенезі міоми матки. Взаємозв’язок між розвитком міоми та станом мікробіоти кишечника здійснюється через механізми регуляції естрогену, запальні реакції та зміни метаболізму мікроорганізмів. Зокрема, зміни складу кишкової флори, такі як зменшення різноманітності мікробіоти, можуть впливати на рівні естрогенів та сприяти розвитку міоми. Метою цієї роботи є вивчення взаємозв'язку між станом мікробіоти кишечника і розвитком міоми матки, а також можливостей корекції мікробіоти для зниження ризику розвитку цієї патології. Методи і матеріали: використано бібліографічний аналіз наукових джерел, контент-аналіз літератури, порівняльний підхід і синтетичний метод дослідження. Проведено семантичне групування даних щодо впливу кишкового мікробіому на розвиток міоми матки. Результати: виявлено, що основними компонентами мікробіоти кишечника є бактерії типів Firmicutes та Bacteroidetes, що складають майже 90% кишкової флори. У жінок із міомою матки спостерігається підвищена частка Proteobacteria і Firmicutes при одночасному зниженні Bacteroidetes. Зміни в складі мікробіоти можуть бути пов’язані з різними чинниками, такими як вік, харчування, застосування антибіотиків та генетичні особливості. Після операції з гістеректомії спостерігається зміна гормональних рівнів, що призводить до зниження рівнів естрадіолу і антимюллерового гормону та підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону. Зниження рівня естрогену призводить до змін у складі мікробіоти кишечника. Також дослідження показують, що використання антибіотиків може негативно впливати на різноманітність мікробіоти і стимулювати розвиток патогенних бактерій, що підвищує ризик розвитку гінекологічних захворювань, включаючи міому матки. Важливою складовою для підтримки здорової кишкової флори є пробіотики, що сприяють збереженню балансу мікробіоти і зміцненню слизового бар'єру кишечника. Пребіотики, у свою чергу, покращують метаболізм глюкози та знижують апетит, що також може впливати на здоров'я жінок, зокрема на зменшення ризику розвитку міоми матки. Висновки: порушення кишкового мікробіому може бути одним із тригерних механізмів розвитку міоми матки через його вплив на рівень естрогенів і запальні процеси. Корекція мікробіоти через дієту, пробіотичну та пребіотичну терапію може стати перспективним підходом до профілактики та лікування цього захворювання. Це відкриває нові можливості для поліпшення репродуктивного здоров’я жінок і розробки нових терапевтичних стратегій.